Боротьба з «чорними лісорубами»: чи здатне посилення відповідальності врятувати українські ліси

Збереження лісових ресурсів сьогодні стало для України одним із найгостріших викликів. Серед сил, що руйнують лісові екосистеми, найбільш деструктивними є так звані «чорні лісоруби» – особи та групи, які роками здійснюють незаконні рубки без жодних дозволів. Відсутність дієвих стримуючих чинників призвела до того, що цей промисел перетворився на прибутковий бізнес із невисоким  рівнем ризику. Аналітичні звіти громадської організації «Лісові ініціативи і суспільство» (ГО «ЛІіС») свідчать про нагальну потребу в радикальних законодавчих змінах.

Масштаби проблеми та безкарність порушників

За даними аналітичного дослідження ГО «ЛІіС», у 2024 році обсяги незаконних рубок в Україні досягли найвищого рівня за останні чотири роки. Йдеться передусім про незаконні рубки, що вчиняють громадяни без відповідних дозволів.

Цифри дають уявлення про реальний стан справ. У 2024 році офіційно зафіксовано 39,6 тис. куб. м незаконно добутої деревини – це на 30,7% більше, ніж роком раніше. Сумарна шкода довкіллю за цей рік оцінюється в межах від 817 до 1090 млн грн (офіційна оцінка – 817 млн грн, а за розрахунком ГО «ЛІіС» – близько понад 1 млрд.  грн).

Особливо показовою є ефективність покарання. Рівень фактичного відшкодування збитків невпинно падає на: 

• 5% у 2022 році, 
• 2,5% у 2023–му і лише 
• 1,6–3,5% у 2024–му, 

тобто від 13 до 38 млн грн із завданих 817–1090 млн грн. 

Майже дві третини всіх рубок зосереджені у п’яти областях:

• Житомирській (20,9%), 
• Харківській (17,5%), 
• Донецькій (12,8%), 
• Дніпропетровській (10,6%) та 
• Закарпатській (7,1%).

Експерти підкреслюють, що показник 39,6 тис. куб.м незаконно добутої деревини є мінімальним. Не всі лісокористувачі ведуть належний облік, а значна частина рубок узагалі залишається прихованою. Водночас офіційна статистика не охоплює комунальні ліси (12–13% площі лісового фонду), приватні ліси, а також ліси Міноборони та природно–заповідного фонду (понад 14%).

Чому це загроза для кожного

Незаконні рубки тісно пов’язані з низкою інших критичних проблем захисту лісу. Саме ця взаємопов’язаність і робить необхідним підвищення штрафів та посилення кримінальної відповідальності.

Передусім незаконні рубки живлять тіньовий ринок: вони стають основним джерелом сировини для пунктів переробки. Нині в Україні діє сотні таких пилорам, що працюють із нелегальною деревиною (ecopolitic.com). Масштабні вирубки нерідко відбуваються за «мовчазної згоди» посадовців лісгоспів, які маскують злочини під санітарні заходи. Крім того, порушники знищують молоді насадження, унеможливлюючи природне відновлення лісового фонду (ecopolitic.com).

Має проблема і зовнішній вимір: нездатність зупинити потік незаконної деревини ставить під загрозу експорт до ЄС в умовах регламенту EUDR, спрямованого на запобігання знелісненню. 

Не справляється з навантаженням і судова система – 32,7% справ у 2024 році не розглянуто в розумні строки, а кількість проваджень стрімко зростає: з 197 у 2019 році до 504 у 2022–му та 590 у 2023–му.

Корінь проблеми – економічна вигідність порушення. Ринкова вартість дуба у 2025 році сягає 90 000 грн за куб.м, тоді як компенсація за його незаконну рубку становить лише 26 000–28 000 грн. Інакше кажучи, зрубати дуб незаконно вигідніше, ніж заготовити його на законних підставах. Критично низький рівень відшкодування (1,6–3,5%) красномовно свідчить: чинні санкції не працюють, а злочин залишається економічно вигідним.

Шляхи вирішення: відповідальність як ключовий інструмент

Подолати проблему можна лише комплексно – за умови невідворотності покарання. Нижче наведено основні складники такого підходу.

1. Економічний тиск через підвищення штрафів (у 5 разів)

Пропонується диференціювати санкції залежно від тяжкості шкоди. За істотну шкоду (45 тис. грн) штраф має становити 34 000–51 000 грн із можливістю обмеження або позбавлення волі до трьох років. За тяжкі наслідки (шкода понад 121 тис. грн) – штраф 170 000–425 000 грн і позбавлення волі на 5–7 років. За повторне порушення або вчинене групою – штраф 85 000–170 000 грн та обмеження чи позбавлення волі на 3–5 років. Такий підхід робить незаконний промисел економічно ризикованим – він просто втрачає вигідність.

2. Реальні строки позбавлення волі

За злочини, передбачені статтею 246 КК України з тяжкими наслідками, доцільно встановити покарання у вигляді 5–7 років позбавлення волі, а за знищення лісу вогнем в умовах воєнного стану – 5–10 років. Запровадження реальних строків позбавлення волі за злочини великого масштабу змінює саму логіку протидії: від суто економічних санкцій – до фізичної неможливості продовжувати протиправну діяльність.

3. Боротьба з логістикою злочину

Відповідальність за перевезення, зберігання та збут деревини без документів про походження дасть змогу правоохоронцям затримувати вантажі порушників навіть за межами лісу. Це закриває одну з головних «сірих зон» – нелегальні пилорами (forestcom.org).

4. Цифровізація та єдина звітність

Узаконення  єдиної системи електронного обліку деревини (ЕОД) для всіх лісокористувачів – державних, комунальних і військових – ліквідує прогалини в статистиці. ГО «ЛІіС» пропонує запровадити обов’язкову уніфіковану звітність щодо незаконних рубок для всіх без винятку лісокористувачів.

5. Усунення правових лазівок

Чітке законодавче визначення термінів «незаконна рубка» та «незаконно добута деревина» унеможливить правові лазівки для обходу відповідальності, а також маніпуляції в судах, через які зокрема накопичуються нерозглянуті провадження.

6. Реформа системи такс

ГО «ЛІіС» пропонує замінити підзаконні акти, що визначають розміри шкоди за незаконні рубки новим нормативним актом із диференційованими таксами  (forestcom.org):

• для степових зон і цінних порід (зокрема, дуба) ставки мають бути суттєво вищими;

• для інвазивних видів – нижчими;

• необхідно узгодити постанови щодо червонокнижних видів (нині компенсація в заповіднику іноді у 8–9 разів перевищує виплати за знищення червонокнижного виду).

Це усуне ситуацію, за якої зрубати дуб незаконно економічно вигідніше, ніж заготовити його на законних підставах.

Висновки

Старі методи впливу юридичної відповідальності у цій сфері фактично не діють. Лише поєднання високих штрафів, реальних строків позбавлення волі за незаконні рубки великого масштабу та жорсткого контролю за документацією на законодавчому рівні здатне детінізувати ринок деревини, забезпечити невідворотність покарання й зберегти українські ліси.

Поки незаконна рубка залишається економічно вигідною (компенсація за дуб – 26 –28 тис. грн за пень діаметром 44 см (що в перерахунку на обсяг деревини становить понад 2 куб.м),  за його ринкової вартості 60–80 тис. грн/куб. м за 1 куб.м), а система відшкодування – суто формальною, українські ліси втрачатимуть більше, ніж держава здатна повернути. Збереження лісових багатств України для майбутніх поколінь напряму залежить від того, чи зуміє держава вже сьогодні запровадити невідворотність покарання для порушника.

---

Публікацію створено ГО «ЛІіС» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО “ЛІіС” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.