Яка інформація має оприлюднюватися Держлісагентством?

Категорія: Новини
|
Дата: 23.09.21
Яка інформація має оприлюднюватися Держлісагентством?

Нещодавно було оприлюднено аналітичний звіт “Антикорупційний та соціальний вплив відкритих даних у сфері лісового господарства”. 

Фахівці виявили ряд проблем, які негативно впливають на лісову галузь, як наприклад: відкриті дані про межі та характеристики лісових ділянок не мають геопросторової прив’язки; відсутня можливість аналізувати результати торгів, що відбуваються на платформі ДП «ЛІАЦ», неповні та неуніфіковані дані переліку спеціальних дозволів (лісорубних квитків) на заготівлю деревини; відсутня можливість доступу до переліку лісорубних квитків на сайті ДП «ЛІАЦ» офлайн; відсутність можливості доступу до Інтерактивної карти вирубування ДП «ЛІАЦ» офлайн та помилки в даних; відсутність актуального кадастру територій та об’єктів ПЗФ; цілковита або часткова відсутність інформації розпорядниками якої є Держлісагентство та Міндовкілля у форматі відкритих даних; єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля недоступний у форматі відкритих даних.


На наш погляд в Україні є ще одна досить велика проблема - ще досі не оприлюднюються певні набори даних, які можуть забезпечити прозорість ведення лісового господарства. Ще минулого літа використовуючи кращий міжнародний досвід ми подали до Мінцифри перелік документів, які на нашу думку повинні забезпечити прозорість ведення лісового господарства. 


Більшість пропозицій була підтримана міністерством та включена до проєкту Постанови, яка була оприлюднена для публічного громадського обговорення (див. розділ “Держлісагентсво”). Однак під час підписання документу Кабміном його кінцевий варіант змінився і до Постанови №835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” не увійшли найнеобхідніші речі – це обов’язок лісокористувачів публікувати онлайн свої лісові карти, відомості про державний лісовий фонд (таксаційну характеристику насаджень), матеріали відводів деревостанів у рубку, всю детальну інформацію зазначену у лісорубних квитках і детальну інформацію на підставі якої видані Сертифікати про походження деревини. 


На наш погляд - це базові документи у яких можна віднайти чи спростувати зловживання лісників у багатьох випадках. Прозорість заважає красти і викривлювати інформацію, дозволяє бачити масштаби проблем й стимулює їх вирішення. Без прозорості усіх лісозаготівельних процесів перед громадськістю лісникам неможливо буде повернути довіру цієї ж громадськості. Сподіваємось переведення паперового варіанту Лісорубного квитка у електронний - частково вирішить це питання.


Якщо ці дані будуть оприлюднені стане легше контролювати масштабні суцільні вирубки, які наразі є однією з найгостріших проблем господарювання в українських, а особливо Карпатських, лісах. 


Тим не менше тепер згідно діючої Постанови №835 Держлісагенство повинно забезпечити опублікування тих документів, які дають можливість громадськості перевірити наявну документацію, що дала можливість вирубати ліс на підставі санітарних рубок. А це:


  1. Відомості про заготівлю деревини з окремої ділянки лісового господарства
  2. Матеріали обліку осередків шкідників і хвороб
  3. Повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень
  4. Акти лісопатологічних обстежень
  5. Нумераційні відомості дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки
  6. Картки пробних площ обстеження санітарного стану насаджень
  7. Зведені відомості пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки
  8. Зведені відомості насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки
  9. Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів


У випадку реалізації цієї постанови Держлісагентством моніторити легше стане тільки санітарні рубки. Наразі невідомо коли вона буде виконана. Однак, ефективно моніторити рубки на предмет зловживання громадськість і далі не зможе. 


Тому ми продовжуємо працювати над тим, аби доносити до відповідальних органів влади необхідність і важливість внесення змін до відповідних нормативно-правових актів та створення відповідних моніторингових систем, які сприятимуть ефективній боротьбі проти незаконних рубок і прозорій роботі лісових господарств, а відповідні державні органи і лісокористувачі забезпечували їх реалізацію.