Як зберігають біорізноманіття при лісовідновленні у ДП «Славське лісове господарство»

Не лише супутникові знімки дозволяють проводити моніторинг змін, які відбуваються в українському лісі. Відстежувати також можна й відновлення лісів на місці зрубів чи пожеж, як безпосередньо в лісі так і аналізуючи відкриті дані, які лісокористувачі публікують на своїх сайтах для інформування громадськості.

Отож, поки ліс вкритий снігом, наш експерт з лісовідновлення Тарас Харачко проводить аналіз даних минулорічних проектів лісовідновлення низки підприємств Львівської області. «Це цікава робота, особливо коли є можливість порівнювати дані проектів кількох років чи сусідніх підприємств одного регіону між собою» - розповідає п. Тарас. «Ми запланували дізнатися як підприємства дбають про збереження біорізноманіття при лісовідновленні у шести підприємствах Львівського ОУЛМГ. Поки що почали з «гірських» лісгоспів» - зазначає експерт. «Хоча проекти минулорічні, але вони дозволяють провести хороший аналіз, простежити різноманітні тенденції у відновленні лісів та збереженні біорізноманіття, вказати свої зауваження і рекомендації».

Відновлення лісу це складний і тривалий процес. Багато сучасних проблем із всиханням похідних насаджень смереки в Карпатах та проведенням суцільних санітарних рубок на значних площах закладено лісівниками саме при лісовідновленні у минулому. Керуючись лише економічними мотивами, як 100 років тому так і зараз, при відновленні лісу використовують немісцеві види дерев, збіднюючи тим самим біорізноманіття місцевих екосистем, які залежать саме від місцевих видів дерев, та змінюючи “обличчя” карпатського лісу. Уявіть собі Карпати взимку без пишних, із засніженою зеленню, ялиць, сірокорих велетів - буків та смерічок, оспіваних у піснях.

Таке уявити важко, але вже зараз, близько 10% площ зрубів на яких ліс не відновився природним шляхом, у Славському лісовому господарстві засаджують північноамериканським видом - псевдотсугою Мензиса та немісцевою модриною європейською. Остання, як відомо, скидає хвою на зиму. Як це вплине на збереження місцевої флори, фауни та національної ідентичності? Як будуть монокультури з немісцевих видів відноситись до кліматичних змін? Як модриновий ліс виконуватиме стокорегулюючу функцію і зимою, і влітку? Надіємось, що у лісівників є відповіді на ці питання.

Кожне з підприємств має свій багатий досвід проектування та заліснення. Багато моментів не відображені в звітних матеріалах і причину тих чи інших особливостей проектів можна дізнатись лише в процесі їх обговорення у лісгоспах чи безпосередньо відвідавши ділянки. Тарас Харачко каже: «Якщо дозволять карантинні обмеження планую відвідати підприємства та провести обговорення звітів за круглим столом, щоб не лише доносити своє бачення, а й почути думки та аргументи лісівників на місцях. У іншому випадку проведем обговорення он-лайн у форматі вебінару з можливістю долучення більш широкого кола учасників. Лісівниками час ставати відкритими до сторонніх експертних думок та обговорювати різні варіанти відновлення лісів».

Будемо раді дізнатись думки лісівників-практиків, науковців та усіх зацікавлених осіб щодо цього, важливого для відновлення біологічно стійкого та довговічного лісу, питання. Залишайте коментарі під дописом або пишіть нам на пошту: taras.kharachko@forestcom.org.ua

Роботи виконуються у рамках реалізації проекту «Збереження біорізноманіття під час лісовідновних робіт» за підтримки відділу міжнародних програм Лісової служби США. Детально зі звітом по ДП «Славське лісове господарство» можна ознайомитись за посиланням: https://cutt.ly/YIPQlAB

#ForestBioPlant #forestcom