Як поєднати охорону природи та розвиток громад: уроки міжнародного семінару у Валенсії

Чи можуть природоохоронні території приносити дохід місцевим жителям? Чи здатні ліси стати джерелом розвитку громад, а не лише об'єктом охорони? Як знайти баланс між збереженням природи та економічними інтересами людей?

Саме ці питання обговорювали під час регіонального семінару «Advancing Sustainable Resource Management through Community Engagement in Eastern Partnership Countries», який відбувся 16–18 червня 2026 року у Валенсії (Іспанія). 

Захід проходив у межах програми EU4Environment та об'єднав представників України, Вірменії, Грузії, Молдови та Іспанії. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу та впроваджується Світовим банком.

Зустріч об'єднала також експертів Світового банку, OIKO Logica, органів влади, громад, наукових установ та громадських організацій у стінах Політехнічного університету Валенсії (Universitat Politècnica de València), який став майданчиком для обміну досвідом між представниками громад, наукових установ та експертами з різних країн.

В Україні проєкт реалізується консорціумом Particip (Німеччина) та ГО «Лісові ініціативи і суспільство» (ForestCom). У проєкті взяли участь вісім пілотних громад із різних природних зон України — від Карпат до Степу. Українська команда представила результати роботи з пілотними громадами, а також результати проведених досліджень, консультацій та розроблених практичних інструментів для підтримки ухвалення рішень щодо використання природних ресурсів на місцевому рівні. У межах проєкту громади обрали три пріоритетні напрями роботи: розвиток природоорієнтованого туризму, використання недеревних лісових ресурсів та управління самозалісненими землями.

Українська делегація учасників проєкту під час регіонального семінару разом із представниками Світового банку, Валенсія, Іспанія.

Представлення результатів роботи з пілотними громадами України під час регіонального семінару EU4Environment у Валенсії.

Дослідження показало, що попри різноманіття природних умов, громади стикаються зі схожими викликами: обмеженим впливом на управління лісами, недостатнім використанням природних ресурсів для місцевого розвитку та браком практичних механізмів для реалізації природоорієнтованих ініціатив. Саме тому в межах проєкту основний акцент було зроблено на розробці практичних рішень, які громади можуть використовувати для управління природними ресурсами та розвитку місцевої економіки.

Не менш важливим результатом стали нові майданчики для співпраці між громадами, лісокористувачами, природоохоронними установами та іншими зацікавленими сторонами. У низці громад такі контакти стали основою для подальшого обговорення місцевих пріоритетів та можливостей використання природних ресурсів.

Особливу зацікавленість учасників семінару викликала тема самозаліснених земель. Представлений українською командою досвід аналізу та пошуку підходів до управління такими територіями став предметом жвавого обговорення серед представників інших країн.

Досвід країн східного партнерства

Окремий інтерес для українських учасників становили напрацювання Вірменії та Грузії у сфері розвитку екотуризму. Колеги представили практичні інструменти для громад, що охоплюють оцінку туристичного потенціалу територій, залучення місцевих зацікавлених сторін, формування туристичних продуктів та планування розвитку туризму. Багато з цих підходів мають спільні риси з рекомендаціями та інструментами, розробленими в межах українського компоненту проєкту, що підтверджує актуальність вибраних напрямів роботи та створює додаткові можливості для подальшого обміну досвідом між країнами.

Не менш цікавим був і досвід Молдови щодо управління самозалісненими землями. У Молдові такі території розглядають як частину єдиної лісо-пасовищної системи. Після інвентаризації громада може вибирати різні варіанти використання ділянки: зберегти її як пасовище, або включити до складу комунальних лісів. Молдовські фахівці також представили підхід, за якого для громад одночасно розробляють плани управління комунальними лісами та пасовищами. Це дозволяє розглядати природні ресурси громади комплексно та узгоджувати рішення щодо земель, які перебувають на межі між лісовим і сільськогосподарським використанням.

Для України цей досвід є особливо актуальним, оскільки питання управління самозалісненими землями дедалі частіше постає перед територіальними громадами. Він показує, що ключовим питанням є не лише юридичний статус самозаліснених земель, а й здатність громади ухвалювати обґрунтовані рішення щодо їх подальшого використання. У багатьох випадках збереження природно сформованих лісів може бути ефективнішим та екологічно доцільнішим рішенням, ніж створення нових насаджень завдяки штучному залісненню. 

Уроки з Іспанії: різні шляхи поєднання охорони природи та місцевого розвитку

Важливими у часі заходу стали польові візити, які дозволили побачити різні моделі використання природних ресурсів для місцевого розвитку.

Учасники семінару під час ознайомлення з практиками поєднання охорони природи та місцевого розвитку в біосферному резерваті Valle del Cabriel (Іспанія).

Польовий візит до біосферного резервату Valle del Cabriel (Іспанія).

Екскурсія у у біосферному резерваті Valle del Cabriel (Іспанія).

Одним із найцікавіших прикладів став біосферний резерват Valle del Cabriel в Іспанії. На відміну від поширеного уявлення, природоохоронна територія тут не означає вилучення земель з господарського використання. До складу резервату входять як природні екосистеми, так і сільськогосподарські угіддя місцевих фермерів. Виробники продовжують господарювати на своїх землях, використовуючи екологічніші підходи до ведення господарства та управління водними ресурсами. Водночас природоохоронний статус території допомагає просувати місцеву продукцію, розвивати туризм та формувати позитивний імідж регіону. Такий підхід є особливо цікавим для українських громад, розташованих у межах Смарагдової мережі та природоохоронних територій, де питання співіснування охорони природи та місцевого розвитку часто сприймають як конфлікт інтересів.

Ознайомлення з практиками розвитку винного туризму та місцевої економіки на території Tierra Bobal (Іспанія).

Краєвиди Tierra Bobal (Іспанія).

Іншу модель продемонструвала територія Tierra Bobal, де дев'ять муніципалітетів об'єдналися для спільного просування регіону та розвитку туризму. Виноробні господарства, заклади харчування, місцеві виробники та органи місцевого самоврядування працюють як єдина система, створюючи додану вартість на основі місцевих природних і культурних ресурсів. Учасники ознайомилися з практиками розвитку винного туризму, відновлення місцевих сортів винограду та адаптації господарювання до посушливих кліматичних умов.

Не менш цікавим став візит до природного парку Альбуфера — унікальної водно-болотної екосистеми навколо однойменної лагуни поблизу Валенсії. На території парку поєднуються природоохоронна діяльність, традиційне рисівництво, рибальство та туризм. Учасники ознайомилися з роботою центру охорони водно-болотних птахів, оглядовими майданчиками для спостереження за птахами, системами біологічної фільтрації вод, що надходять із сільськогосподарських угідь, а також туристичною інфраструктурою для екскурсій та прогулянок човнами. Цей приклад демонструє, що навіть на територіях із високою природоохоронною цінністю можливе поєднання охорони біорізноманіття, традиційного природокористування та розвитку місцевої економіки.

 
Польовий візит до природного парку Альбуфера: приклад поєднання природоохоронної діяльності, традиційного природокористування (рисівництва) та туризму.

Система біологічних фільтрів для очищення води 

Пункт спостереження за птахами природному парку Альбуфера.

Попри відмінність, більшість представлених прикладів мали спільну рису: природоохоронні території, ліси та інші природні ресурси розглядали не лише як об'єкти охорони, а як основу для розвитку місцевої економіки. Саме цей підхід став одним із головних уроків семінару для українських громад.

Від досліджень до практичного впровадження

Одним із головних результатів проєкту стала розробка не лише аналітичних досліджень, а й практичних інструментів для громад, які можуть бути безпосередньо використані органами місцевого самоврядування у роботі з природними ресурсами.

Центральним напрацюванням став практичний посібник «Рекомендації щодо підвищення участі громад в управлінні природними ресурсами», який об'єднує набір інструментів для різних типових ситуацій, з якими стикаються громади: від взаємодії з лісокористувачами та участі у лісовпорядкуванні до розвитку рекреації, використання недеревних лісових ресурсів, роботи зі самозалісненими землями та залучення фінансування. Посібник також містить шаблони документів, алгоритми дій та рекомендації щодо інтеграції управління природними ресурсами у стратегічне планування громад.

Для громад, які визначили пріоритетом розвиток природоорієнтованого туризму, підготовлено методичні рекомендації щодо оцінки туристичного потенціалу територій, використання лісових та інших природних ресурсів у туристичних дестинаціях, а також плани впровадження інновацій для пілотних громад. Напрацювання спрямовані на посилення міжмуніципальної співпраці, розвиток туристичних продуктів та інтеграцію природної й культурної спадщини у місцевий розвиток.

Для громад, які обрали напрям розвитку недеревної лісової продукції, було підготовлено практичні алгоритми отримання дозволів на заготівлю дикорослої продукції залежно від категорії земель, методику оцінки ресурсів, калькулятор економічного потенціалу, а також окремі роз'яснення щодо правового регулювання збору ягід, грибів та лікарських рослин у лісах, на територіях природно-заповідного фонду та на нелісових землях комунальної власності.

Для громад, які працюють із самозалісненими землями, розроблено інструменти підтримки ухвалення рішень щодо різних моделей управління такими територіями. Зокрема, підготовлено рекомендації щодо інвентаризації самозаліснених земель, оцінки можливих варіантів їх використання, аналізу правових та фінансових наслідків різних рішень, а також набір типових шаблонів документів для органів місцевого самоврядування. Окремим результатом стало створення геоінформаційних наборів даних для пілотних громад.

Результати проєкту, практичні інструменти та напрацьовані рішення для громад будуть представлені під час заключного семінару «Посилення участі громад в управлінні природними ресурсами в Україні: результати та уроки проєкту і практичні рішення», який відбудеться у липні 2026 року. Захід стане майданчиком для обговорення отриманого досвіду, обміну практиками між громадами та представлення інструментів, які можуть бути використані й іншими громадами України.

Досвід, представлений у Валенсії, ще раз підтвердив: природні ресурси можуть бути не лише об'єктом охорони, а й важливим чинником місцевого розвитку. Саме пошуку практичних механізмів для реалізації цього потенціалу й був присвячений проєкт в Україні.