З метою збільшення лісистості нашої країни до 18% до 2030 року і збільшення продуктивності і стійкості лісів пропонується зокрема обмежити проведення суцільних рубок і впорядкувати існуючу нормативно-правову базу з проведення рубок для уникнення зловживань.
Нещодавно Уряд презентував "Вектори економічного розвитку України 2030". У документі визначено 30 пріоритетних проектів, які ляжуть в основу довготермінової стратегії розвитку України.
До розробки документу залучені експерти, представники влади та бізнесу, науковці, провідні українські аналітичні центри, міжнародні аналітики, народні депутати, бізнес-асоціації. Наша органзація теж доклала зусиль, аби відбулись позитивні зміни в сфері довкілля та галузі лісового господарства зокрема.
Отже, документом визначено потребу у наступних змінах щодо управління лісовим господарством:
ПОТОЧНІ ВИКЛИКИ
1. Розробити стратегію управління лісами України до 2035.
2. Розмежувати конфліктуючі повноваження Держлісагентства.
3. Провести національну інвентаризацію лісів.
4. Створити механізм запобігання лісовим пожежам.
5. Розробити нові правила проведення рубок в лісах України.
6. Розробити порядок збереження біорізноманіття при проведенні рубок.
7. Розробити порядок функціонування Лісового Порталу.
8. Прийняти Проект Закону України«Про ринок деревини».
9. Прийняти Проект Закону України «Про внесення змін до Лісового кодексу України»
КАРДИНАЛЬНО ЗМІНИТИ
1.Запровадити системи управління лісовим господарством на основі збалансованого виконання лісами економічних, екологічних, соціальних функцій, з врахуванням необхідності адаптації до змін клімату, збереження біорізноманіття, участі громадськості в прийнятті рішень та повної прозорості
Нище надаємо інформацію щодо узагальнених поточних викликів з раціональним природокористуванням:

Лісова галузь. Слабкий контроль за незаконними рубками, непрозорий ринок деревини, відсутність системи моніторингу та ліквідації лісових пожеж.

Незбалансована структура використання земельного фонду. Розораність земель України є однією з найбільших у світі та сягає 57 % території країни та 78 % площі сільськогосподарських. Відсутній контроль за порушенням умов розорювання ділянок.

Незадовільна якість поверхневих і підземних вод.Основними причинами є скиди неочищених та недоочищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через систему міської каналізації, поверхневий стік води з забудованих територій та сільгоспугідь, ерозія ґрунтів на водозабірній площі.

Низька якість атмосферного повітря. Основними забруднювачами атмосферного повітря та джерелами викидів парникових газів в Україні є підприємства добувної і переробної промисловості, теплоенергетики, автотранспорт.

Темпи збільшення заповіданих територій є низькими і їх площа є недостатньо для збереження рідкісних і зникаючих видів рослин та тварин, середовищ їх існування. Недофінансується робота об’єктів ПЗФ.
План для врегулювання ситуації до 2030 року:

збільшення лісистості території до 18%;

збільшення продуктивності та стійкості лісів

вдосконалено структуру земельних угідь країни, забезпечено стале використання та охорону земель;

питання цінності біорізноманіття включено в національні, місцеві, стратегічні програмні документи та плани розвитку економіки та її галузей;

розвиток еклогічної мережі територій;

використання і охорона водних ресурсів відбувається збалансовано.
Більше про виклики з раціональним природокористуванням та плани щодо врегулювання ситуації читайте в документі на сторінках 354-363 за посиланням:
https://bit.ly/35ly42o