Скарби Верховинського: Штольня під Прелучним

Таємнича штольня під Прелучним, що колись служила для видобутку марганцевої руди, сьогодні є частиною природного ландшафту Верховинського НПП. Її частково затоплені підземні ходи приховують історії геологічних досліджень, нагадуючи про минуле промислове освоєння Карпат.

Після розповіді про важливі досягнення в енергетичній підтримці Верховинського НПП ми продовжуємо ділитися інформацією про унікальні природні об’єкти Перкалаби. Сьогоднішня розповідь присвячена штольні під Прелучним, із якою пов'язано чимало цікавих історичних фактів гуцульської бувальщини.

⛏️ Історія та особливості

Штольня розташована на південно-східних схилах хребта Прелучний, на території Перкалабського природоохоронного науково-дослідного відділення. 

Дорога на полонину Прелучний (фото Верховинського НПП) 

Це розвідувальна горизонтальна шахта, створена для видобутку марганцевої руди. Колись тут велися активні геологічні дослідження, але сьогодні штольня є частково затопленою, а її вхідний отвір наполовину зруйнований.

Дослідити штольню вдалося лише спеціалістам у гідрокостюмах, адже її підземні проходи наповнені водою, що значно ускладнює доступ. Цей об’єкт є важливим свідченням геологічної історії та господарської діяльності регіону.

Штольня під Прелучним (фото Верховинського НПП) 

Про цінні геологічні поклади Чивчинських гір на Верховинщині було відомо з прадавна, про підземні багатства в народі побутували  численні перекази та легенди.

Про освоєння надр Карпатського регіону довідуємося, зокрема, у спецвипуску «Гуцульского калєндаря» № 26: «Всі держави, які панували на Гуцульщині, розглядали Карпати як сировинний придаток. Багато в цьому плані зроблено в Австро-Угорський період, величезний досвід австрійців у цій галузі, масові лісорозробки та лісосплав пришвидшили зацікавленість у природних копалинах цього гірського регіону».

Занурившись трішки в історію краю, дізнаємося, що після закінчення Першої світової війни, в міжвоєнний період польської окупації, тут з новою силою розпочинається гірськодобувна діяльність, а з початком Другої світової війни та приходом на Гуцульщину в 1939 році радянської влади геологорозвідка стає звичним явищем для цієї частини Карпат. 

У штольні під Прилучним свого часу видобували манган (марганець) поляки, про що читаємо у спогадах окружного керівника ОУН Юліана Матвіїва у другій книзі IV тому  «Літопису УПА»: «... у високогірних полонинах поляки до 1939 року видобували манган. З огляду на далекий транспорт, що його можна було здійснювати тільки кіньми в тяжких гірських умовах, видобуток мангану і розбудова копальні на полонині Прелучний були обмежені до мінімуму». 

Проте в час Другої світової війни німці вирішили поновити цей видобуток. Ті ж спогади Юліана Матвіїва відкривають картину: «Із завзятістю та багаторічним досвідом, який базувався на геологорозвідувальних матеріалах інженера В.Куна, та інформації, отриманої австралійськими вченими в період до Першої світової війни, тут починають промишляти німецькі рудокопачі. Така цікавість до природних багатств була зумовлена, насамперед, потребами мілітарної Німеччини в марганці для виготовлення вибухівки.

Так, на Білому Черемоші, в Перкалабі, на однойменній кляузі-гаті німці спорудили мінігідроелектростанцію для потреб гірськовидобувної застави та високогірного летовища. 

До здійснення свого плану німці приступили з питомою собі безоглядністюта брутальністю. Використовувано місцеве населення, що потрапляло в їхні руки при численних облавах. До ста осіб, переважно молоді, працювало тут для кончаючої німецької машини. Для транспорту вживали коней, що їх силою забирали на всіх дооколичних полонинах..».

Після закінчення Другої світової війни радянська влада із амбіціями оволодіння українськими багатствами продовжує шукати поклади нафту, газу, марганцю, мармуру, срібла, золота тощо.

🌱 Чим цінна штольня?

Штольня під Прелучним є не лише техногенним, але й природним об’єктом, що демонструє, як природа поступово інтегрує штучно створені простори. Її вивчення має значення для розуміння геології Карпат та історії промислових досліджень. Крім того, штольня є частиною ландшафту Перкалаби, який поєднує в собі природну красу та сліди людської діяльності.

Ця штольня є ще одним унікальним елементом природної мозаїки Верховинського НПП. Вона нагадує нам про багатство та різноманітність Карпат, які зберігають не лише природну, але й історичну цінність. Продовжуйте дізнаватися більше про унікальні куточки цього мальовничого регіону!

Штольня під Прелучним (фото Ігоря Магновського)

Проєкт реалізується за підтримки https://globalconservation.org 

Більше інформації про проєкт: 
https://forestcom.org.ua/project/Development-of-Verkhovyna-National-Nature-Park