Рубки в «сезон тиші»: між екологічною необхідністю та господарською доцільністю

Щороку з 1 квітня до 15 червня в Україні триває так званий «сезон тиші» — період, коли дикі тварини розмножуються, птахи гніздяться, а екосистеми стають особливо вразливими до будь-якого втручання людини. Саме тому законодавство передбачає обмеження діяльності, що створює шум і неспокій, зокрема — лісогосподарських робіт.

Втім, уже понад чотири роки ця норма фактично не діє.

Що таке «сезон тиші» і чому він важливий

Правовою основою «сезону тиші» є частина п’ята статті 39 Закону України «Про тваринний світ». Вона прямо забороняє у період масового розмноження тварин проведення шумних робіт, а також усіх видів рубок на окремих категоріях лісових ділянок. Ця заборона має чітке біологічне підґрунтя: навесні навіть незначне втручання — робота техніки, вирубка дерев, підвищений шум — може призвести до загибелі потомства або залишення гнізд. У цей час шкода природі є непропорційно високою. Закон визначає перелік територій, на яких діє заборона. Серед них — високогірні ліси, прибережні захисні смуги, ліси в ярах і на схилах, заболочені території та об’єкти природно-заповідного фонду.

Однак ключове значення мають відтворювальні ділянки мисливських угідь. Це спеціально визначені території, де обмежується господарська діяльність з метою відновлення популяцій диких тварин. Їх площа має становити щонайменше 15% від мисливських угідь, і найчастіше вони розташовані саме в лісах. На відміну від інших категорій, які охоплюють відносно вузькі типи територій, відтворювальні ділянки можуть включати практично будь-які лісові масиви, якщо вони важливі для розмноження тварин. Відтворювальні ділянки встановлюються в процесі упорядкування мисливських угідь — комплексної процедури, що включає інвентаризацію територій, оцінку їх якості, визначення місць розмноження тварин і планування їх охорони. Саме ці матеріали визначають, де саме діє заборона рубок. Це означає, що порушення можна чітко встановити, зіставивши лісорубний квиток із документацією мисливського господарства.

Що змінилося під час війни

У березні 2022 року дію норми про «сезон тиші» було зупинено на період воєнного стану. Це рішення мало об’єктивні причини: потреба у деревині для оборони, опалення, облаштування інфраструктури в умовах повномасштабного вторгнення.

Однак станом на 2026 рік ситуація змінилася. Значна частина території України перебуває далеко від зони бойових дій, але обмеження досі не відновлені. Це означає, що рубки — зокрема й на відтворювальних ділянках — можуть проводитися без сезонних обмежень навіть у період розмноження тварин.

Проблема санітарних рубок

Окремої уваги заслуговують санітарні рубки. Формально вони мають на меті оздоровлення лісу — видалення хворих або пошкоджених дерев. Проте на практиці вони становлять близько половини всієї лісозаготівлі в Україні. Це створює ризики зловживань, коли під виглядом санітарних рубок проводяться фактично комерційні заготівлі деревини. У період «сезону тиші» такі рубки особливо небезпечні, адже руйнують середовище існування тварин у критичний період їхнього життєвого циклу.

Чи справді обмеження не потрібні?

Державне агентство лісових ресурсів зазначає, що на багатьох із цих територій і без того діють інші обмеження. Частково це правда: наприклад, у заповідниках або високогірних лісах господарська діяльність і так суттєво обмежена. Проте для відтворювальних ділянок існує принципова різниця: зараз там діє лише режим погодження робіт, тоді як «сезон тиші» передбачав повну заборону рубок. А це значно ефективніший інструмент захисту.

Цікаво, що українська модель «сезону тиші» була навіть більш прогресивною, ніж у багатьох країнах ЄС, де подібні обмеження часто відсутні або мають рекомендаційний характер. На цьому тлі зупинення дії норми виглядає як крок назад, особливо з огляду на євроінтеграційні зобов’язання України та нові вимоги до екологічності лісопродукції.

Повне повернення «сезону тиші» у довоєнному вигляді може бути складним. Однак існує більш збалансований підхід — відновлення обмежень хоча б у відносно безпечних регіонах. Передусім це має стосуватися саме відтворювальних ділянок. Заборона рубок у цих зонах у період з 1 квітня до 15 червня стала б мінімально необхідним кроком для збереження біорізноманіття.

Висновок

Тимчасове зупинення «сезону тиші» у 2022 році було виправданим. Але його тривале невідновлення створює ризики для екосистем і відкриває можливості для зловживань, зокрема через санітарні рубки. Відтворювальні ділянки — це території, спеціально визначені для збереження та відновлення тваринного світу. Саме вони сьогодні потребують першочергового захисту. Повернення «сезону тиші» — навіть у частково відновленому форматі — є логічним кроком для держави, яка прагне поєднати економічні потреби з екологічною відповідальністю та рухається до європейських стандартів сталого розвитку.

---

Публікацію створено ГО “ЛІіС” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО “ЛІіС” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.