Підсумки круглого столу "Формування спільного плану дій"

8 вересня з ініціативи ГО “Лісові ініціативи і суспільство” відбувся круглий стіл "Формування спільного плану дій для підвищення ефективності боротьби з незаконними рубками і обігом незаконно здобутої деревини”. Захід відбувся за сприяння Держлісагенства. 

Метою круглого столу було колективне випрацювання та узгодження пропозицій, які об'єднають зусилля органів влади, експертного середовища і громадянського суспільства для системного розв'язання проблеми незаконних рубок та обігу незаконно заготовленої деревини шляхом внесення відповідних змін до законодавства.

У дискусію щодо законодавчих прогалин у врегулюванні незаконних рубок були залучені представники ВРУ, Держлісагентства, Офісу Генпрокурора, Нацполіції, а також провідних громадських організацій, що опікуються захистом лісів: Української Природоохоронної групи, МБО "Екологія-Право-Людина", ГО "Екодія". 

Учасники круглого столу обговорили фундаментальні перепони, що заважають якісно боротися з незаконними рубками:

• Законодавчі прогалини 

• Проблеми звітності та обліку 

• Обмежений доступ до інформації 

• Відсутність механізмів оперативного отримання інформації

Під час обговорення пролунали такі потенційні розв'язання проблеми:

• Розробити та подати на розгляд профільного комітету ВРУ узгоджений проєкт змін до ст. 246 ККУ.

• Розробити та запровадити пілотний проєкт уніфікованої методики звітності щодо незаконних рубок на базі (область/лісгосп).

• Провести спільні навчання для слідчих, прокурорів та суддів щодо кваліфікації злочинів, пов'язаних із незаконними рубками.

• Внести зміни щодо процедури вилучення мертвої деревини у визначений законодавством спосіб.

• Створити електронний державний лісовий кадастр та забезпечити повну цифровізацію обліку лісових ресурсів.

• Відкрити громадськості доступ до актуальних картографічних матеріалів, зокрема карт лісів.

Народна депутатка Верховної Ради України Юлія Овчиннікова відкрила обговорення доповіддю про боротьбу із знелісненням та незаконною лісозаготівлею. Вона ознайомила присутніх із ключовими питаннями, які Україна зобов'язана врегулювати законодавчо в рамках євроінтеграційних зобов'язань. Депутатка наголосила на критичній важливості правового врегулювання незаконних вирубок лісу, транспортування та зберігання деревини, підкресливши, що попередні законодавчі ініціативи у цій сфері залишилися нереалізованими. Юлія Овчинникова висловила вдячність правоохоронним органам за їхні зусилля в боротьбі з незаконними рубками лісу та підкреслила важливість послідовного впровадження рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції, які спрямовані на створення прозорої та доброчесної системи управління лісовими ресурсами. Депутатка зазначила, що реалізація рекомендацій НАЗК, зокрема щодо усунення 12 корупційних ризиків у лісовому господарстві, є критично важливою для реформування галузі та протидії корупційним зловживанням.

Адвокат, експерт із лісового законодавства Олег Сторчоус та експертка ГО “ЛІіС”з юридичних питань Наталя Капля презентували комплексні пропозиції щодо внесення змін до кримінального законодавства, зокрема до статті 246 Кримінального кодексу України, для чіткого визначення понять "незаконна порубка" та "незаконно добута деревина". Експерти наголосили на критичній необхідності впровадження уніфікованої форми звітності для всіх лісокористувачів України, що дозволить ефективно збирати статистичну інформацію про незаконні рубки та моніторити рівень притягнення винних осіб до відповідальності. Презентовані пропозиції спрямовані на вирішення системних проблем правового регулювання, які призводять до неможливості належної оцінки масштабів незаконних рубок на національному рівні.

Начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Тарас Лимар оприлюднив тривожну статистику щодо незаконних рубок: протягом 2024 року було виявлено 4 600 випадків порушень, внаслідок яких завдано шкоди лісовому господарству на суму приблизно 820 мільйонів гривень. Особливо занепокоює той факт, що з цієї колосальної суми вдалося відшкодувати лише 13,1 мільйона гривень, що становить менше 2% від загального розміру збитків. Лимар також акцентував увагу на структурних змінах у Держлісагентстві, зокрема розмежуванні функцій між підрозділами та активному впровадженні інноваційних цифрових технологій для посилення контролю та моніторингу за станом і використанням лісових ресурсів.

Ігор Лицур, виконавчий директор ДП “Ліси України”, висунув комплексні законодавчі ініціативи щодо посилення боротьби з незаконними рубками, зокрема запровадження кримінальної відповідальності за незаконну заготівлю деревини незалежно від розміру завданої шкоди та надання громадянам права збирати мертву деревину для побутових потреб. Особливу увагу керівник приділив необхідності створення державного реєстру учасників ринку деревообробки з чіткими та прозорими критеріями включення, що має забезпечити моніторинг та підвищити прозорість галузі відповідно до вимог нового законодавства. Крім того, Лицур оголосив про наміри ДП "Ліси України" внести зміни до процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД) з метою усунення правових невизначеностей та посилення контролю за раціональним використанням лісових ресурсів.

Костянтин Северин, заступник керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, охарактеризував незаконні рубки як критичну загрозу для національної екології та економіки, оскільки вони безповоротно руйнують лісові екосистеми, які відіграють ключову роль у збереженні біорізноманіття та підтриманні екологічного балансу. За його словами, органи досудового розслідування наразі розслідують понад 6 845 кримінальних правопорушень у лісовій сфері, однак ефективність судового переслідування суттєво знижують системні законодавчі прогалини щодо регулювання транспортування, зберігання та обліку деревини, а також застарілі методики оцінки завданої шкоди. Для вирішення цих проблем прокурор запропонував комплекс заходів: внесення змін до статті 246 Кримінального кодексу України та Такси для обчислення розміру шкоди, модернізацію системи документообігу та процедур сертифікації походження деревини, а також створення дієвих механізмів державного контролю за законним обігом деревини на всіх етапах – від заготівлі до переробки.

Юрій Дюг, представник Федерації роботодавців України та керівник економічної платформи Wood Industry UA, підкреслив критичну потребу в удосконаленні законодавчої бази щодо обігу дров та обліку деревини, оновленні переліку матеріалів лісовпорядкування та усуненні системних недоліків у зборі статистичної інформації в лісовому господарстві й на ринку деревини. Експерт зазначив, що наразі в Україні активно триває робота над створенням комплексної стратегії розвитку лісової, деревообробної та меблевої галузі, яку розробляють спеціалісти Федерації спільно з народними депутатами та представниками бізнесу з різних регіонів.

На думку експерта з питань ведення лісового господарства, представника UNCG Петра Тєстова, однією з головних проблем є відсутність відкритих даних для громадськості. Зокрема, досі закриті навіть базові карти лісів та інформація про лісокористувачів. Другою проблемою є обмежений доступ до даних електронного обліку деревини, навіть для правоохоронців. Хоча система дозволяє виявляти аномалії, ці дані залишаються закритими. Їхня публічна доступність стала б потужним запобіжником від зловживань. Ще однією проблемою є непрозорість у сфері лісорубних квитків: на сайтах відсутні дані по недержавних лісокористувачах та супровідні документи. Електронні сервіси формально існують, але не забезпечують доступу до ключової інформації. Навіть на запити громадськості документи про відмови у видачі квитків не надаються. 

Анатолій Павелко, провідний юрисконсульт, еколог МБО “Екологія-Право-Людина”, розкрив проблему надрокористування на підставі земельних сервітутів, яка є надзвичайно актуальною для лісового господарства, адже використання лісових земель для видобутку корисних копалин фактично позбавляє їх основного цільового призначення, знищує родючий шар ґрунту та дерева. Таке використання створює значні економічні втрати для держави та місцевих громад, корупційні ризики і підриває саму концепцію сервітутів, коли права землевласника чи постійного користувача не повинні порушуватися. Як рішення пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статті 99, щоб обмежити можливість такого надрокористування на лісових землях.

Директор FSC Україна Павло Кравець запропонував розглядати проблему незаконних рубок у більш широкому контексті, де поряд із законодавчо-нормативною базою боротьби з цим явищем має оцінюватися інституційна спроможність компетентних органів, активність громадянського суспільства, історико-культурні традиції та соціальні трансформації в країні. FSC сертифікація сприяє посиленню системи менеджменту лісових господарств завдяки впровадженню цілісного, адаптивного, процесного та ризик-орієнтованого підходів, які створюють умови для запобігання корупційним ризикам та незаконній діяльності. Вимоги забезпечення відкритості для зацікавлених сторін сприяють попередженню потенційних порушень, налагодженню діалогу та залученню до підготовки ухвалення рішень, спрямованих на розв'язання конфліктних ситуацій. Ці та інші інструменти створюють міцну основу для проактивної позиції громадянського суспільства. Досвід гучних міжнародних розслідувань вказує, що проблеми навколо незаконних рубок криються у різній інтерпретації норм законодавства та слабкому правозастосуванню. Ці хиби мають усуватися в рамках цілісного підходу до вирішення цієї проблеми. Більше інформації з цих питань за посиланням.

Адвокатка, заступниця голови Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права НААУ Софія Шутяк зауважила, що сьогодні відповідальність часто перекладається на тих, хто першим не заявив про злочин, тому важливо змінювати не лише закони, а й практику їх застосування. Потрібен проактивний підхід у громадах: реагувати на порушення, залучати інвестиції для розвитку та зменшення ризику незаконних рубок. Не менш важливими є просвіта, освіта та співпраця з органами влади й експертами. Важливо налагоджувати співпрацю між органами місцевого самоврядування, експертами та правоохоронцями, щоби було спільне розуміння норм і практик. Необхідна також взаємодія з легальним бізнесом, який сам зацікавлений у якісній роботі влади. Такий підхід стимулює позитивні зміни та розвиток.

Еколог, фахівець з боротьби з ландшафтними пожежами та представник Національного університету біоресурсів і природокористування Сергій Вікторович Зібцев поділився результатами діяльності Дорадчого комітету FSC Україна, що співпрацює із ключовими гравцями лісового сектору. В межах роботи комітету досліджувалося ставлення громад до лісової сертифікації та можливості впливу локальних спільнот на проблему незаконних рубок. 

 

Євгеній Хань, науковець НУБіП України та менеджер CoC та цілісності FSC Україна, зауважив такі ризики у глобальних ланцюгах постачання: розбіжності в правозастосуванні, обмежений доступ до інформації та диспропорцію відповідальності, що поширюється передусім на переробників, яким бракує доступу до даних. Рекомендується розширити доступ до інформації, забезпечити діалог між державними органами, громадськими організаціями та бізнес-спільнотою, а також розвиток правового забезпечення, зокрема створення механізмів захисту добросовісних учасників ринку.

Михайло Серебряков, виконавчий директор громадської організації "Разом проти корупції", підкреслив критичну необхідність розроблення чіткого алгоритму дій для правоохоронних органів при отриманні повідомлень про лісопорушення. Експерт наголосив, що відсутність стандартизованих процедур реагування створює передумови для корупційних схем та неефективного розслідування екологічних злочинів, що завдають значної шкоди державному лісовому фонду. Серебряков зазначив, що впровадження системного підходу до обробки таких звернень дозволить усунути "корупційні дірки" в законодавстві та забезпечити прозорість діяльності контролюючих органів у сфері охорони лісів.

Журналістка-розслідувачка Олена Мудра розкрила проблему будівництва нових автомобільних доріг, що непередбачені матеріалами лісовпорядкування, на територіях державного лісового фонду Закарпатської області, яке здійснюється з порушеннями. Зокрема, без участі громадськості під час комісійних обстежень відведених у рубку під автодорогу ділянок старовікового лісу та вирубки у місцях поширення локалітетів червонокнижної флори, включно з такими вирубками у пралісах лісництва "Шипот". Будівництво нових автомобільних доріг співпадає із інтересами окремих зацікавлених бізнес-груп, які під прикриттям розширення лісової дорожної мережі, яка здійснюється коштом ДП "Ліси України", можуть розбудовувати інфраструктуру для власних проєктів. Її розслідування виявило систематичне недотримання природоохоронного, лісового та містобудівного законодавства під час реалізації згаданих проєктів. Зокрема і такі порушення, як вирубування охоронюваних пралісів, нехтування обов'язковим висновком оцінки впливу на довкілля та відсутністю належних громадських обговорень для звіту зі стратегічної екологічної оцінки. Журналістка документально підтвердила, що реалізація таких проєктів, зокрема будівництва вітроелектростанцій на полонині Руна в Карпатах, неможлива без порушення чинного законодавства щодо збереження цінних природних екосистем.

Кийко Андрій, представник Дунайсько-Карпатської програми, запропонував посилення судової системи, введення жорстких покарань за лісопорушення та спрощення отримання дозволу на перевірки місцевими Держекоінспекціям, що суттєво пришвидшить процес розслідування злочинів. 

На думку Смоляр Віри, представниці Київського науково-дослідного інституту судової експертизи, для ефективної оптимізації розслідувань у сфері екологічних правопорушень критично бракує системних методичних рекомендацій та регулярних семінарів для професійної підготовки суддів, слідчих і експертів. Експертка наголошує на необхідності створення комплексної освітньої програми, яка б забезпечувала постійне підвищення кваліфікації фахівців та сприяла формуванню єдиних стандартів роботи в галузі екологічної експертизи. Крім того, Смоляр підкреслює важливість залучення громадськості до освітнього процесу через спеціалізовані семінари, що дозволить підвищити рівень обізнаності суспільства щодо екологічного законодавства та процедур його застосування.

Модератором зустрічі виступив виконавчий директор ГО "ЛІС" та координатор проєкту “Адвокація за усунення законодавчих бар'єрів з метою покращення ефективності охорони лісів від незаконних рубок”Дмитро Карабчук.

Проглянути стратегічну зустріч можна у записі за посиланням.

Протягом круглого столу всі пропозиції занотовувалися до документа, що стане матеріалом для створення спільної резолюції. Така координація дозволить закласти основу для системних змін і реальної протидії незаконним рубкам.

---

За результатами зустрічі підготовлено ПіДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ, що містить узгоджені пропозиції та рекомендації для системного розв'язання проблеми незаконних рубок та обігу незаконно здобутої деревини.

---

Захід організовано ГО “Лісові ініціативи і суспільство” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.