- Головна/
- Публікації/
- Огляд кримінального законодавства зарубіжних країн у сфері незаконних рубок
Огляд кримінального законодавства зарубіжних країн у сфері незаконних рубок
Кримінально-правове регулювання лісопорушень у зарубіжних країнах є різноманітним, та багато в чому залежить від форми правління, державного устрою, політичного режиму, правової системи, історичних факторів. Разом з тим, існують відмінності у законодавстві різних держав, зумовлені площею вкритих лісом земель, рівнем правової культури та злочинності, кліматичними умовами, населенням, рівнем промислової експлуатації лісів та іншими причинами.
Вивчення кримінально-правових норм різних держав доповнює та конкретизує тему удосконалення кримінальної відповідальності за лісопорушення. Автор статті здійснив аналіз юридичної відповідальності за незаконні рубки у правових системах держав-членів ЄС, окремих країн пострадянського простору, а також Китаю. Більшість держав ЄС обрані як приклади високого рівня правової культури та ефективних інституційних механізмів екологічного контролю, що дозволяє виробити практичні рекомендації для України.
У країнах Європейського Союзу простежується загальна тенденція до криміналізації не лише масових порубок, але й дій, пов’язаних із посяганням на рідкісні або охоронювані види. Так, Іспанія у статті 332 КК передбачає відповідальність за будь-які незаконні дії щодо захищених видів флори, навіть якщо вони не завдали значної матеріальної шкоди. Подібну спрямованість мають і кримінальні норми Бельгії та Нідерландів, де окремий акцент робиться на боротьбі з незаконною комерціалізацією деревини та шкодою біорізноманіттю.
Балтійські держави (Литва, Латвія, Естонія) використовують більш класичний підхід: кримінальна відповідальність настає тоді, коли незаконна порубка завдає істотної шкоди, а міра покарання прямо залежить від обсягу завданих збитків. При цьому санкції передбачають як штрафи, так і позбавлення волі, але з чітким урахуванням економічного еквівалента шкоди.
У країнах Північної Європи, зокрема Норвегії, законодавство має комплексний характер: незаконна рубка розглядається не лише як злочин проти власності чи господарства, а й як порушення природоохоронних норм. Покарання поєднує кримінальні та адміністративні механізми, що дозволяє гнучко реагувати на порушення залежно від їх масштабів.
Загальною рисою європейських моделей є поєднання екологічних та економічних критеріїв шкоди, тоді як відмінності стосуються акцентів: у країнах Західної Європи пріоритет надано захисту біорізноманіття, тоді як у Балтії й Центральній Європі ключовим чинником виступає економічна оцінка збитків.
Порівняно з цим, кримінальне законодавство України (ст. 246 КК) орієнтується переважно на матеріальний вимір шкоди та кваліфікуючі склади незаконних порубок, як злочинів. Таким чином, національна модель є ближчою до балтійської, але менш екологічно спрямованою, ніж, приміром, підходи Іспанії чи Бельгії.
Отже, досвід зарубіжних країн демонструє доцільність інтеграції обох підходів: поєднання суворих санкцій за масштабні порубки з особливим кримінально-правовим захистом рідкісних видів і середовищ їх існування. Саме такий збалансований підхід може виявитися найбільш ефективним для сучасних умов.
🇪🇸 Іспанія
Площа лісів Королівства Іспанія станом на 2017 рік складала 13 млн 500 тис. га.. що становило 26,5 % території країни. Відповідно до положень Кримінального кодексу Іспанії (Ley Orgánica 10/1995), незаконна рубка кваліфікується як злочин проти довкілля та флори. Зокрема, стаття 332 встановлює відповідальність за вирубування, знищення, пошкодження чи незаконне використання захищених видів дерев і рослин, а також за істотне порушення їхнього природного середовища існування. Такі дії караються позбавленням волі на строк від шести місяців до двох років або штрафом від восьми до двадцяти чотирьох місяців. Якщо ж порушення стосується видів, занесених до переліку тих, що перебувають під загрозою зникнення, покарання посилюється і може бути призначене у верхній межі передбаченого діапазону.
Важливо, що суд при визначенні міри відповідальності враховує розмір завданої шкоди. Обчислення шкоди здійснюється на підставі економічної вартості знищених дерев, витрат на відновлення екосистеми та екологічної цінності уражених територій. У разі значної шкоди чи знищення рідкісних або захищених видів розмір компенсації може сягати дуже високих сум. Відповідно до принципу пропорційності, суд зобов’язує правопорушника відшкодувати завдані збитки, що включає як фінансову компенсацію, так і можливість покладання обов’язку відновити пошкоджені ділянки.
Окрім основних санкцій, суд може застосувати додаткові заходи впливу, зокрема спеціальне позбавлення права займатися певною діяльністю або виконувати відповідні професійні функції. Такий підхід підсилює превентивний ефект покарання та запобігає повторним правопорушенням.
Витяг із Кримінального кодексу Королівства Іспанія:
Будь-хто, хто порушує закони або інші загальні положення, рубає, валить, викорчовує, збирає, набуває, володіє або знищує види дикої флори, що охороняються, або займається торгівлею ними, їх частинами, дериватами або їх пропагулами, якщо тільки такі дії не зачіпають незначної кількості зразків, карається позбавленням волі на строк від шести місяців до двох років або штрафом у розмірі від восьми до двадцяти чотирьох місяців, та спеціальним позбавленням права займатися професійною або торгівельною діяльністю на строк від шести місяців до двох років. Такому ж покаранню підлягає той, хто порушенням законів чи інших загальних положень руйнує, чи суттєво змінює довкілля.
Штраф призначається у його верхній половині, якщо вид або підвид класифікується як такий, що знаходиться під загрозою зникнення.
Якщо діяння вчинено з грубої необережності, призначається покарання у вигляді тюремного ув'язнення терміном від трьох місяців до одного року або штрафу у розмірі від чотирьох до восьми місяців, а також спеціальне позбавлення права займатися професійною діяльністю або займатися торгівлею на строк від трьох місяців до двох років.
Кримінальний кодекс Королівства Іспанія — джерела:
🇧🇪 Бельгія
Відповідно до ст. 537 Кримінального кодексу Бельгії, особа, яка зловмисно вирубує одне або декілька дерев, або зрубує, калічить чи очищає їх від кори таким чином, що вони гниють, або яка знищує одне чи декілька щеплень, карається:
За кожне дерево — позбавленням волі на строк від восьми днів до трьох місяців та штрафом у розмірі від двадцяти шести євро до ста євро;
За кожне порушення – позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти днів та штраф від двадцяти шести євро до п'ятдесяти євро, або одне з цих стягнень окремо.
У жодному разі сукупне покарання не може перевищувати трьох років позбавлення волі та п'ятисот євро штрафу.
Ліси покривають приблизно 22,6 % території Бельгії, що становить понад 689 тис. гектарів станом на 2022 рік.
Отже, санкції за бельгійським законодавством можна вважати досить м’якими та лояльними до порушників. Невеликі строки ув’язнення та відносно низькі штрафи свідчать про те, що пріоритет у таких справах робиться не на суворе покарання, а на превентивний та виховний ефект.
Кримінальний кодекс Бельгії — джерело:
🇳🇱 Нідерланди
У Нідерландах незаконна вирубка дерев (illegale bomenkap) розглядається як правопорушення середньої тяжкості та тягне за собою переважно майнову відповідальність. На рівні муніципалітетів передбачені суворі заходи, серед яких обов’язкове пересадження зрубаних дерев, накладення штрафних санкцій (dwangsom), а у тяжких випадках – навіть позбавлення волі до шести місяців та штраф у розмірі до 21 750 євро.
Національне законодавство Голландії кваліфікує незаконну вирубку як економічний злочин, за який також може призначатися ув’язнення до шести місяців та значні грошові стягнення. Однак судова практика країни демонструє широкий спектр підходів залежно від тяжкості правопорушення.
Так, у місті Тіль підприємство незаконно вирубало понад 1500 дерев без відповідного дозволу. Прокурор вимагав штраф у 375 000 євро, громадські роботи та відновлення насаджень, а суд призначив штраф у 100 000 євро, 120 годин громадських робіт і умовне тюремне ув’язнення. В іншій справі житель Драхтена, який вирубав близько 40 дерев без дозволу, отримав покарання у вигляді штрафу в 50 000 євро та 180 годин громадських робіт.
Менші правопорушення караються більш м’яко, проте теж відчутно: так, у Тернезені за знищення трьох вікових дубів суд призначив штраф у 3 000 євро та зобов’язав висадити нові дерева. У Роттердамі та Венраї за вирубку понад сотні дерев без дозволу суди обмежувалися штрафами у 5 000 євро та обов’язком компенсувати шкоду шляхом висадки нових насаджень.
🇪🇪 Естонія
У Кримінальному кодексі Естонії встановлено чітку кримінальну відповідальність за незаконні рубки дерев і чагарників, а також за інші дії, що завдають істотної шкоди лісовим ресурсам і довкіллю. Основні положення передбачені у статтях 354–357 Кодексу.
Згідно зі статтею 356 КК Естонії, незаконна рубка дерев або чагарників, що призвела до значної шкоди довкіллю, карається штрафом або позбавленням волі на строк до трьох років. Якщо такі дії вчинено з необережності, санкція є м’якшою — штраф або позбавлення волі до одного року. У випадку, коли незаконну рубку здійснює юридична особа, покарання обмежується накладенням грошового штрафу. За естонським Кримінальним кодексом, «значна шкода» означає серйозну, відчутну шкоду довкіллю, яка виправдовує кримінальну відповідальність. Закон не дає конкретних кількісних або вартісних критеріїв — це оцінює суд, орієнтуючись на межі шкоди, виражені у природоохоронних або екологічних стандартах. Для юридичного визначення термінів на зразок «значної шкоди» слід звертатися до норм цивільно-правової відповідальності, наприклад, Keskkonnavastutuse seadus, однак у Кримінальному кодексі його залишено відкритим для судової інтерпретації
Окремо у статті 354 КК Естонії передбачена відповідальність за пошкодження або знищення дерев і чагарників у порушення вимог щодо охорони та використання лісів чи зелених зон. Стаття 355 КК Естонії конкретизує відповідальність за шкоду, заподіяну лісу через необережність, яка також тягне за собою штраф або до одного року позбавлення волі.
Крім того, у статті 357 кодексу передбачено покарання за порушення правил охорони природоохоронних об’єктів, якщо це призвело до істотної шкоди. Умисне правопорушення карається штрафом або позбавленням волі на строк до п’яти років, а необережне — штрафом або позбавленням волі до трьох років. Для юридичних осіб у такому випадку також застосовується лише фінансова санкція.
Таким чином, кримінальне законодавство Естонії чітко розмежовує відповідальність за умисні і необережні незаконні рубки, а також встановлює диференційовані санкції для фізичних і юридичних осіб.
Кримінальний кодекс Естонії — джерело:
🇱🇻 Латвія
У Латвії незаконна вирубка також є кримінально караним діянням, причому система санкцій тут особливо сувора серед балтійських країн. За умисні дії, що призвели до значної шкоди, можливе позбавлення волі до 5 років (ст. 109 Кримінального кодексу Латвії).
Крім того, застосовуються великі штрафи — від 10 до 2000 мінімальних місячних заробітних плат, що може сягати сотень тисяч євро.
За необережність передбачено до 2 років позбавлення волі.
До юридичних осіб можуть застосовуватися санкції у вигляді великих штрафів, конфіскації майна чи навіть ліквідації підприємства. Латвійська система вирізняється поєднанням кримінальних і фінансових заходів, що робить незаконні рубки вкрай ризикованими як для фізичних осіб, так і для бізнесу.
Кримінальний кодекс Латвії — джерело:
🇱🇹 Литва
У Литві кримінальна відповідальність за незаконну вирубку лісів закріплена у кількох статтях Кримінального кодексу:
Стаття 270: порушення правил охорони довкілля, які призвели або могли призвести до значної шкоди природі, караються до 3 років, а у випадку великої шкоди — до 6 років ув’язнення.
Стаття 271: знищення або пошкодження заповідних територій чи об’єктів природи — покарання до 5 років, навіть у випадку необережності.
Стаття 273: незаконна вирубка власного лісу на площі понад 1 гектар, а також інші дії, що завдають шкоди лісовим ресурсам, караються штрафом, арештом або позбавленням волі до 2 років.
Отже, Литва має розгалужену систему кримінально-правових норм: покарання залежать від масштабів і наслідків шкоди. У тяжких випадках передбачені тривалі строки ув’язнення.
Кримінальний кодекс Литви — джерело:
🇳🇴 Норвегія
У Норвегії незаконна рубка дерев може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Загальні положення містяться у Кримінальному кодексі Норвегії (Straffeloven 2005 № 28), а також у спеціальному Законі про лісове господарство (Skogbruksloven 2005).
Якщо вирубка здійснюється без належного дозволу на приватній або державній землі, такі дії можуть кваліфікуватися як пошкодження чужої власності відповідно до §§ 351–352 Кримінального кодексу. Якщо ж порушення завдає шкоди природним екосистемам або має масштабний характер, воно підпадає під положення про екологічні злочини (§§ 240–242). У такому випадку винним може загрожувати не лише штраф, а й покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, а за тяжкі екологічні злочини — до 15 років.
Паралельно діє механізм адміністративної відповідальності. Відповідно до Закону про лісове господарство, за незаконну рубку передбачені зобов’язання відшкодувати завдані збитки, у тому числі вартість зрубаних дерев та витрати на відновлювальні заходи. Лісове управління та муніципальні органи можуть накладати значні адміністративні штрафи, а також обмежувати подальше використання земельної ділянки порушником.
Особлива увага приділяється вирубкам у межах природоохоронних територій та зонах, що мають екологічну цінність. Такі порушення зазвичай трактуються не лише як майнова шкода, а насамперед як екологічні злочини, що підлягають суворому покаранню. Таким чином, у Норвегії незаконна рубка лісів має подвійний правовий режим — вона карається як злочин проти власності та довкілля, а також як адміністративне правопорушення у сфері лісового господарства.
Статтею 22 Закону про лісове господарство Норвегії передбачено штраф або тюремне ув'язнення до одного року за незабезпечення належного лісовідновлення після проведених рубок, за невнесення лісових платежів, за неналежне планування лісового господарства та заходів, спрямованих на забезпечення важливих екологічних функцій лісу та ін.
Кримінальний кодекс Норвегії — джерело:
Ознайомтесь з повним текстом дослідження за посиланням
Публікацію створено ГО «ЛІіС» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «ЛІіС» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.