Відбулася пресконференція про статистичні дані у сфері незаконних рубок

Чому в Україні відсутня об’єктивна статистика про незаконні рубки та який це має вплив на державу і суспільство? Відповідь на це запитання, в якому de facto закладена причина неефективної політики охорони лісових ресурсів, шукали учасники пресконфренції, що відбулася 26 вересня 2025 року у Медіа Центрі Україна. 

Експерти ГО «Лісові ініціативи і суспільство» стали ініціаторами обговорення аналізу обсягів незаконних рубок у 2024 році, наданих лісокористувачами. Зауважимо, що громадська організація «ЛІіС» з 2020 року щороку здійснює незалежний збір та аналіз даних про незаконні рубки, порівнює їх із попередніми роками та ділиться висновками з громадськістю.

Цьогорічне дослідження ще більше заакцентувало ключові проблеми у сфері фіксації та розслідування незаконних рубок в Україні. По-перше, відсутність уніфікованої обов’язкової форми звітності про виявлені незаконні рубки не дозволяє належно узагальнювати дані на національному рівні, відстежувати перебіг розслідувань та аналізувати ефективність притягнення винних осіб до відповідальності, що призводить до зростання обсягів вирубок. Для вирішення цієї проблеми ГО «ЛІіС» пропонує запровадити єдину уніфіковану форму збору інформації. 

По-друге, чинне законодавство не містить чіткого визначення термінів «незаконна рубка» та «незаконно добута деревина», що суттєво ускладнює кваліфікацію злочинів правоохоронними органами під час розслідування кримінальних проваджень. Відтак ГО «ЛІіС» наводить пропозиції щодо внесення відповідних змін до законодавства.

Дмитро Карабчук, виконавчий директор ГО «Лісові ініціативи і суспільство» та координатор проєкту «Адвокація за усунення законодавчих бар'єрів з метою покращення ефективності охорони лісів від незаконних рубок», ознайомив слухачів із обсягами, розподілом та динамікою (у розрізі попередніх років) задокументованих незаконних рубок у 2024 році, що зросли на 30% порівняно з попереднім роком. Йдеться про 5295 випадків незаконних рубок, а це 39,6 тисяч кубометрів незаконно добутої деревини. Зауважимо, що це мінімальна кількість незаконно зрубаної офіційно задокументованої деревини. Цікаво, що високі показники виявлених рубок в окремих областях, за словами доповідача, можуть демонструвати не тільки великі обсяги вирубок, а й свідчити про добру роботу лісової охорони та правоохоронців з їх виявлення. 

Дмитро Карабчук звернув увагу на злободенність проблеми відсутності централізованого офіційного збору інформації про обсяги незаконних рубок на рівні країни, що впливає на ухвалення політичних рішень, неможливих без наявної динаміки та уваги до цієї проблеми: 

«Маємо певний рівень незаконних рубок, що є офіційно задекларований, мінімальні цифри ми сьогодні представили. Проте ми розуміємо, що це вершина айсберга. Відтак науковці, спеціалісти ставлять собі запитання: а які реальні обсяги вирубок можуть бути? І здійснюють певні наукові дослідження: хтось каже, що це 2%, хтось - 5%, ми кажемо, що це взагалі може бути до 50% в певному регіоні в певний період. Тобто починається спекуляція. Щоби її не було, першим кроком повинно бути уповноваження певного державного органу: чи Держстату, чи Держлісагентства, офіційно збирати інформацію, яку ми сьогодні представляємо. Є багато рівнів, на яких треба працювати системно».  

Динаміку роботи правоохоронної та судової системи, ефективність правозастосування та розслідування злочинів проаналізував Олег Сторчоус, адвокат, експерт із лісового законодавства. Про підвищення ефективності роботи судової системи свідчить поступове збільшення кількості проваджень з 2019 року по 2024 рік, зростання кількості засуджених осіб. Загалом йшлося про позитивну тенденцію збільшення частки справ, переданих до суду, частки розглянутих справ та винесених вироків. Водночас Олег Сторчоус звернув увагу на критичне накопичення нерозглянутих справ у судах (частка справ на розгляді виросла з 13,6% до 60,3%), що загрожує перевищенням строків та зниженням ефективності покарання, і неотриманні відшкодування шкоди, спричиненої незаконними рубками.

Загальна сума завданої шкоди в результаті незаконних рубок у 2024 році становить 1,09 млрд грн, однак рівень відшкодування є катастрофічно низьким – лише 1,6% від нарахованої суми – та нерівномірно розподіленим за областями. Про фінансові показники та ті кроки, які ГО «ЛІіС» пропонує здіснити для влади, щоби вноромувати ситуацію, йшлося у виступі Наталі Каплі, експертки ГО «Лісові ініціативи і суспільство» з юридичних питань.

«Те, що може змінити ситуацію, щоби реально побачити стан справ у лісовій галузі, – зауважує Наталя Капля, – це введення єдиної обов'язкової форми статистичної звітності. Ця форма, зокрема, має передбачати відслідковування руху кримінальних проваджень, що покаже невідворотність покарання винних, відслідковування термінів розслідування, своєчасність передачі справ у судові органи, рух справ у судових органах, показ рівня відшкодувань тощо». 

«Незаконні рубки є. Це доволі негативне явище, що завдає державі колосальні збитки. Озвучені цифри свідчать про величезну проблему», – резюмував Леонід Ільченко, фахівець із безпеки інформаційно-аналітичного сектору Департаменту внутрішньої та економічної безпеки ДП «Ліси України». 

Відтак поділився думками, чому існує така проблема та як здійснюється робота з її подолання. Зокрема, у 2024 році Департамент внутрішньої та економічної безпеки провів 964 контрольні заходи та виявив 1357 фактів незаконних рубок, а це 645 млн грн збитків для держави – колосальна сума. 

Тарас Лимар, начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства, запевнив у зацікавленості Держлісагентсва у відновленні офіційного процесу збору статистичних даних, які до 2019 року здійснювала Державна служба статистики України. 

За словами посадовця, «кількість лісопорушень на території Держлісагентства свідчить про те, що спеціалісти установи працюють, виявляють та передають матеріали у правоохоронні органи. Нині створено приблизно 700 рейдових бригад задля виявлення порушників та проведено понад 20 тис. рейдів».

Тарас Лимар розповів також про проблеми та труднощі у сфері охорони та виявлення лісопорушень; про реформування ДП Ліси України задля зменшення та боротьби з лісопорушеннями; про цифрові рішення Держлісагентства, зокрема, електронний лісовий квиток, механізм фотофіксації деревини тощо.

Дискусія торкнулася також проблеми «нічийних лісів», коли велика частина земель лісогосподарського призначення залишається незакріпленою за постійними лісокористувачами, що створює проблематику неохорони. Проблем, дотичних до реформування Держлісагентства, проблеми унормування статусу держструктур, зокрема Державної лісової охорони, функції якої є дуже розмитими сьогодні. А також проблеми з самовільними рубками, що фактично зумовлені забюрократизованими процедурами на рівні держави, котрі спонукають людей до порушень. 

Із презентацією можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1uO8m9HVUlya47JFw3MMvysH-HlY1dGyk/view?usp=sharing

Запис прямої трансляції: https://www.youtube.com/watch?v=Rcecu_OTNSo&t=19s

Захід відбувся в рамках проєкту "Адвокація за усунення законодавчих бар'єрів з метою покращення ефективності охорони лісів від незаконних рубок", що реалізується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», який адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.