Більше, ніж просто гра: як пошуки довгокрила можуть об’єднати юні серця

Чи вірите ви, що звичайна взуттєва коробка може стати початком дружби, а пошуки таємничого кажана - містком довіри у спілкуванні дітей? Саме це сталося 29 березня у Львові під час інтерактивної квест-гри «У пошуках Довгокрила», яка об'єднала підлітків віком 10-14 років. Захід зібрав разом молодь із числа внутрішньо переміщених осіб та місцевих мешканців Львівської громади для спільної пригоди, сповненої загадок та нових знайомств.

Організаторами події стали ГО «Лісові ініціативи і суспільство» та Координаційний простір допомоги «Мелітополь саме тут» у партнерстві та за підтримки програми «Єднання заради дії», що реалізується IREX за підтримки Державного департаменту США.

Це була не просто командна гра, а справжнє занурення в легенду. Уявіть: загадкова Венздей звертається по допомогу, бо її брат Святослав зник, намагаючись врятувати останнього в Україні кажана-довгокрила. Так розпочалася мандрівка Україною 2035 року - вільною, цілісною та суверенною. Від неоготичного костелу у Львові - початкової точки маршруту, де учасники шукали ключ до першої скриньки, - до сонячного Ластівчиного гнізда в Криму - фінальної точки подорожі, де діти нарешті «знайшли» довгокрила - учасники «відвідували» найвіддаленіші куточки нашої держави.

Кожна зупинка була викликом для розуму та колективної згуртованості:

• У Кам’янці-Подільському діти ставали «юними археологами», вчилися працювати в команді та розуміти потреби одне одного.

• У Києві розгадували ключове слово, аналізуючи емоції.

• У Харкові будували «піраміду цінностей», де кожен рух мав бути злагодженим, щоби втримати спільну мету.

• У Луганську вчилися відрізняти правду від маніпуляцій, перевертаючи «магічний килим» так, щоб ніхто не залишився за бортом.

Програма квесту була спрямована на розвиток критичного мислення та інформаційної стійкості. Діти вчилися відрізняти факти від оцінкових суджень та розпізнавати маніпуляції в інформаційному простор; використовувати дешифрувальні кола та розгадувати складні логічні завдання; будувати конструктивну комунікацію, розуміти власні потреби та емоції інших.

Найціннішим скарбом квесту стали не наліпки на карті, а миті щирості. Діти дізналися, що повага та уважність до почуттів іншого - це і є той «код», який відмикає будь-які замки. І що важливо:  вчилися не просто слухати, а чути.

Наприкінці гри кожен учасник власноруч виготовив рухому фігурку кажана-довгокрила на згадку про подію. Рукотворні довгокрили тепер нагадуватимуть, що навіть якщо ми дуже різні, нас об’єднують спільні цінності та любов до України.

--------------------------------------------------------------------------------

«Ми бачили, як за ці дві години зникають бар’єри, - ділиться проєктна менеджерка ГО «Лісові ініціативи і суспільство» Марія Біруля. - Діти з Мелітополя та Львова, які на початку соромилися навіть назвати ім’я, наприкінці гри разом майстрували кажанів і обмінювалися враженнями. Це і є соціальна згуртованість у дії - коли ми стаємо одним цілим заради спільної мрії».

«Нашою метою було створити безпечне середовище, де діти ВПО та місцева молодь могли би не просто познайомитися, а навчитися взаємодіяти через спільні цінності, - зазначає Маргарита з Координаційного простору допомоги «Мелітополь саме тут. Львів». - Через ігрову форму ми закладаємо основи соціальної згуртованості та медіаграмотності, які є критично важливими у сучасному світі».

«Я думав, що критичне мислення - це щось нудне з підручників, - каже 10-річний Тимур зі Львова. - А виявилося, що це як суперсила, яка допомагає не дати себе обманути. Але найбільше мені сподобалося, що ми з командою змогли побудувати піраміду зі стаканчиків. Ми тримали її на мотузках усі разом».

«Мені дуже сподобався квест! Найважчим було розгадати код від скриньки та правильно перевернути «килим», не зійшовши з нього», - ділиться враженнями 12-річний Іван.

11-річна Катерина з Запоріжжя: «Класно те, що я познайомилася і пізнала багато нових людей».

«Я навчилася робити паперового кажана, який махає крилами, і дізналася, що всі 28 видів, що є в Україні, занесені до Червоної Книги, - розповідає Кароліна з Мелітополя. - Було весело шукати підказки за допомогою 3D-окулярів і збирати наліпки на карту України 2035 року».

Чекаємо на вас у нових пригодах! 

Ми продовжимо створювати безпечні простори, де кожна дитина може відчути себе частиною великої та дружньої команди.

Не пропустіть наступну гру - адже попереду ще стільки нерозгаданих таємниць та нових друзів! 🦇✨

Цей захід став можливим завдяки програмі «Єднання заради дії», що втілюється IREX за фінансової підтримки Державного департаменту США. Вміст публікації є виключною відповідальністю ГО «Лісові ініціативи і суспільство» і не обов’язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.

До слова, більше історій про квест-ігри можна знайти у соцмережах за хештегом #ПригодиЄднають