Про круглий стіл щодо проблем збереження аборигенних видів лісів

19 квітня експерт нашої організації Тарас Харачко був запрошений до роботи Всеукраїнського круглого столу на тему “Проблема збереження аборигенних видів, які формують основний склад українських лісів”.

Захід був організований Навчально-науковим інститутом лісового та садово-паркового господарства (м.Київ) задля обговорення проблеми збереження природних (аборигенних) деревних видів в Україні (як-от сосна звичайна, дуб звичайний, ялина європейська, ясен звичайний), що формують основний склад українських лісів. А також задля внесення пропозицій до нового проєкту Закону України «Про лісові репродуктивні ресурси» №9116. Документ зареєстрований у Верховній Раді України 17 березня та покликаний урегулювати проблеми лісового насінництва та вирощування садивного матеріалу, проте має низку суперечностей, що потребують уточнення. У круглому столі взяли участь науковці, представники Міндовкілля України, ДАЛРУ, ДП «Ліси України», громадських організацій екологічного спрямування.

Тарас Харачко зауважує:

“Доповіді учасників щодо збереження автохтонних деревних видів, на жаль, не торкнулися проблеми порушення лісонасінного районування, яке у неврожайні роки характерне для дуба звичайного і не лише для нього. Тоді жолуді з Карпат мандрують на рівнину, а вирощені з них сіянці використовують для відновлення дуба в дубово-соснових суборах. Через кілька років жолуді, зібрані врожайного року в соснових суборах, використовують для відновлення дуба в дібровах. 

Ця проблема добре відома, проте замовчується. Порушення лісонасінного районування неодмінно впливає на стійкість штучно відновленого лісу та збереження аборигенних лісотвірних видів, адже так порушується природній відбір стійких рослин, що впродовж тисяч років відбувався на певних територіях”.

У ході обговорення проєкту Закону звучали пропозиції правок до нього та згадувалося бажання Мінагрополітики зберегти власну систему контролю насінництва, яка в Україні поширюється й на лісове насінництво, але не зовсім відповідає вимогам відповідного регламенту ЄС.

Сподіваємося, що прийняття цього Закону  із запропонованими учасниками круглого столу правками дозволить вирішити зазначені проблеми.