Як зберегти біорізноманіття українського лісу і не втратити національну ідентичність

Категорія: Прес-релізи
|
Дата: 05.07.22
Як зберегти біорізноманіття українського лісу і не втратити національну ідентичність

Нещодавно Верховною Радою України був прийнятий закон 5650, який захищає самосівні ліси та вводить низку корисних змін, зокрема й у Лісовий кодекс України, а саме: вказує на недопущення інвазій чужорідних видів у природні екосистеми при лісовідновленні та лісорозведенні. Отож до чого тут лісовідновлення і чому багатьом підприємствам лісового господарства України слід припинити діяльність, що сприяє втраті біорізноманіття та національної ідентичності. 


Україна велика країна і багата на біорізноманіття, яке формувалося тисячами років. Висаджуючи в лісах немісцеві види дерев лісівники збіднюють лісове біорізноманіття. Обгрунтування на кшталт того, що більшість деревних видів завезених в Україну з Азії чи Америки збільшують продуктивності деревостанів є пережитками програм будови комунізму в тюрмі народів - радянському союзі. Дерева-чужинці десятиліттями самостійно, чи за допомогою лісівників, розселяються в лісі пригнічуючи та витісняючи місцеву флору та фауну. А скільки їх  потрапляє в заповідники та національні природні парки України насінним шляхом чи вегетативно? Хто нестиме відповідальність за злочини проти довкілля? 


Висаджування в лісах немісцевих видів є не лише небезпечною для біорізноманіття, а й для збереження національної ідентичності українців, втрата якої є загрозою для національної безпеки держави.


Уявіть собі Карпати без смерек, ялиць, буків, а натомість засаджені чужинецькою псевдотсугою Мензиса (родом з Америки) чи модриною японською або європейською (остання природно росте лише на незначній площі в Карпатах де її й слід берегти і відновлювати). Чи до таких «високопродуктивних» лісів з дерев-чужинців звикли гуцули та бойки, чи таким бачили і описували Українські Карпати Іван Франко та Юрій Федькович, чи таким ходили опришки з Довбушем? Ні, це чужий для них ліс. 


Багатьом українцям знайомі і рідні діброви Тернопілля, Хмельниччини, Вінниччини та Черкащини, але там зараз на тисячах гектарів росте дуб червоний – чужинець з Північної Америки. Чому ж так не шанують і намагаються викоренити нашого місцевого - дуба звичайного? Можливо, тому, що десятки дерев дуба звичайного в Україні  ще зберігають пам'ять про славних гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, отамана Максима Залізняка, видатного поета і художника Тараса Шевченка? Чому ж намагаються знищити пам'ять про них в українському лісі?


Є ще ліси, які пам’ятають бої армії УНР, подвиги січового стрілецтва, офензиву Української Галицької Армії, бої козаків Холодноярської республіки, звитяги українців у Другій світовій війні та героїзм УПА. Чому ж так легко перетворюють УКРАЇНСЬКИЙ ЛІС на плантації видів-чужинців і позбавляють нас героїчної історії та біорізноманіття? 


Уряди розвинених країн, що дбають про свій народ; його культурну та історичну спадщину; ліси, як чинник формування екологічно стабільного середовища, не лише забороняють використання видів-чужинців в лісі, а й борються з ними. 


Маємо повернути українцям УКРАЇНСЬКИЙ ЛІС і впевнитися, що заборона буде не лише на папері. Звісно проблемними залишаться штучні ліси в Степовій зоні де більшість видів дерев ростуть за межами свого ареалу. Тут потрібно виробити окремий підхід, а поки його немає має діяти повна заборона на висаджування дерев-чужинців. До прикладу, відповідь Лісової служби США на інвазивні види втілена в Національній стратегії та Плані запобігання появі та поширенню інвазивних видів, які були розроблені після президентського указу 1999 року.


За даними Invasive Plant Atlas of The United States інвазивним у США вважають більшість відомих нам рослин, що є корінними в Україні, зокрема дуб звичайний, сосну звичайну, ялину європейську, ліщину звичайну, вільху чорну, клен явір, клен гостролистий, клен польовий та багато інших, хоча частина з них ростуть в Америці швидше за місцеві види. Так у США захищають свій ліс, свою національну спадщину та біорізноманіття. А в Україні?


Будь який виняток із заборони на види-чужинці в лісі й надалі буде діяти на користь ворогам України, які мріють про знищення її природного біорізноманіття і багатства та втрату національної ідентичності і пам’яті. 


Надіємось, що зміна статті 82 Лісового кодексу України буде першим крок до збереження та відновлення лісу в Україні – невід’ємної частинки нашої історичної та культурної спадщини. Наступним кроком має бути затвердження Міндовкілля і Кабміном списку інвазійних видів (для тих, що не бачать як захоплюють наші ліси види-чужинці) і розробка Стратегії реагування на інвазійні види в лісах України (їх викорінення та контроль за появою). 


За свій ліс, свою історію, національну самобутність та майбутнє українцям варто боротися!


Тарас Харачко, кандидат сільськогосподарських наук, керівник Центру відновлення лісу ГО “Лісові ініціативи і суспільство”, за підтримки Лісового Агентства США