Комунікувати, щоби не нашкодити: про тренінг із етичного спілкування з ветеранами

Сьогодні, коли значна частина наших співвітчизників має досвід військової служби або участі в бойових діях, питання етичного спілкування з військовослужбовцями та ветеранами є особливо актуальним. Адже досвід бойових дій залишає свій слід і може вплинути на щоденне життя та спілкування цих людей. 

Від того, в яке оточення: приймаюче та розуміюче чи відсторонене та нетолерантне, потраплять наші захисники залежить багато для кожного з нас. Важливо створити сприятливі умови для ветеранів, щоб допомогти їм відновитися і соціалізуватися; розуміти наслідки участі у бойових діях та знати, як підготуватися до зустрічі та прийняття тих, хто повертається додому з війни.

Мабуть, вам доводилося зустрічатися поглядом із захисниками на вулиці, у щоденному житті. Що ви робили у цей момент? Віталися, кивали, прикладали долоню до серця чи відвертали погляд? 

Як етично спілкуватися з демобілізованими військовими? 

Що доречно робити, а чого точно не потрібно робити чи говорити?  

Які фрази можуть бути некомфортними, а які можуть викликати важкі та потенційно травматичні спогади чи знецінити захисників?

Що відбувається у мозку тих, хто зазнав впливу травматичної події чи стресу?

Про все це йшлося під час тренінгу “Комунікувати, щоби не нашкодити: як етично спілкуватися з ветеранами та членами їхніх родин”, що відбувся 16 червня 2025 року у стінах УКУ. Організаторами події стали ГО “Лісові ініціативи і суспільство” та Інститут психічного здоров'я УКУ.

Про особливості роботи мозку, який зазнав стресу та впливу травматичної події, розповіла Олена Купріян, фахівчиня Інституту психічного здоровʼя та Центру психічного здоров'я та травматерапії «Простір надії» УКУ, викладачка кафедри клінічної психології УКУ. У простій, метафорично зрозумілій формі присутні отримали інформацію з основ травматології; дізналися, як розпізнати вплив травматичної події на стан людини та як з цим можна впоратися.

Андрій Лібич, ветеран російсько-української війни, психолог Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій, випускник Школа публічного управління УКУ, поділився практичними порадами щодо особливостей спілкування з ветеранами, зокрема ветеранами з інвалідністю, зважаючи на нейрофізіологічні реакції людини, яка повернулася з бойових дій. Доповідач акцентував на тому, якою має бути коректна взаємодія з ветераном; яким може бути реагування на вияви агресії з боку ветерана; що варто і не варто використовувати в часі спілкування.

Сестра Анисія, завідувачка сектору психологічної допомоги у Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій із 5-річним досвідом військової служби та понад 10-річним досвідом роботи психолога з учасниками бойових дій, розповіла про підводні камені командної роботи з ветеранами, поділилася досвідом щодо правил формування команди, членами якої є ветерани, проаналізувала динаміку командних процесів, та розповіла про можливості впливу тих, хто працює з ветеранами, на формування доброго та вдалого стосунку у таких командах. 

Тренінг організували ГО "Лісові ініціативи і суспільство" та Інститут психічного здоров’я Факультету наук про здоров'я Українського Католицького Університету у межах проєкту "Зелені мандрівки: ЛІіС для відновлення ветеранів та їхніх родин", що здійснюється за підтримки проєкту “Психічне здоров'я для України — MH4U”, що реалізується за підтримки Швейцарського бюро співробітництва.