Роз’яснення щодо правового режиму меж території, забруднених вибухонебезпечними предметами

Нормативно-правове регулювання

Протимінна діяльність в Україні, а також порядок надання ділянкам, що містять вибухонебезпечні предмети (надалі- ВНП), статусу забруднених території, на даний час регулюють такі нормативно-правові акти:

• Кодекс цивільного захисту України; 

• Земельний кодекс України;

• Закон України «Про протимінну діяльність в Україні»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 № 11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 року № 2294 «Про упорядкування робіт з виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1150 «Про затвердження Порядку ведення обліку операторів протимінної діяльності»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1207 «Про утворення Національного органу з питань протимінної діяльності»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2006 року № 812 "Про затвердження Порядку утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 372 «Про затвердження Правил позначення небезпек, пов’язаних з мінами та вибухонебезпечними предметами — наслідками війни»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2024 р. № 123 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо сертифікації операторів протимінної діяльності та процесів протимінної діяльності»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 8 березня 2024 р. № 271 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо здійснення обов’язкової сертифікації механізованих засобів розмінування (гуманітарного розмінування), пов’язаних з ними виробів, компонентів та обладнання»;

• Інструкція з організації та проведення робіт з розмінування місцевості на території України підрозділами та спеціалізованими підприємствами МНС (Затверджено Наказом МНС від 20 вересня 2010 року № 791);

• Постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. № 740 «Деякі питання щодо створення, забезпечення функціонування та ведення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами»;

• Наказ Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 09.01.2023 № 9/3/5 «Про затвердження Порядку здійснення координації діяльності центру протимінної діяльності, центру гуманітарного розмінування та центру соціально-гуманітарного реагування секретаріатом Національного органу з питань протимінної діяльності»;

• Наказ Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України від 21.12.2022 № 833/443 «Про затвердження Порядку здійснення першочергових заходів щодо знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів на території України та організації взаємодії під час їх виконання».

Крім того, ідентифікація, обстеження, визначення територій, забруднених вибухонебезпечними предметами, детально визначені на рівні підзаконних нормативних актів ДСНС України – стандартних операційних процедур (скорочено - СОП), що за змістом є покроковими алгоритмами дій  для підрозділів цивільного захисту, які затверджуються окремими дорученнями керівника ДСНС України, а саме: 

1. СОП 05.10/ДСНС «Управління інформацією щодо виконання заходів протимінної діяльності органами та підрозділами цивільного захисту». Норматив визначає документування та облік інформації щодо отримання та виконання заходів протимінної діяльності органами і підрозділами цивільного захисту).
2. СОП 08.10/ДСНС «Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту нетехнічного обстеження територій, імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами». Норматив визначає організацію проведення нетехнічних обстежень територій (НТО), щодо яких існує підозра про її забруднення ВНП, описує прямі та непрямі докази щодо забруднення територій ВНП, класифікує такі території відповідно до статусу території, результати нетехнічного обстеження, порядок проведення таких обстежень, складання схематичного плану та схематичної карти небезпечної території.
3. СОП 08.20/ДСНС «Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту технічного обстеження територій, імовірно (підтверджено) забруднених вибухонебезпечними предметами». Норматив визначає конкретні вимоги до працівників ЦЗ щодо проведення технічного обстеження територій, забруднених ВНП, заходи безпеки, оформлення результатів, повторного обстеження, контролю якості тощо. 
4. СОП 08.40/ДСНС «Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту маркування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами». Норматив визначає чіткі вимоги до маркування території, характеристики маркування, передачі їх на утримання та обслуговування.
   
   

Порядок надання статусу територій, забруднених вибухонебезпечними предметами, відповідно до Кодексу цивільного захисту України

Відповідно до ст. 6 Кодексу цивільного захисту України, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, пов’язаних з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації, здійснюють комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Вказані комісії можуть утворюватись розпорядженням обласної/районної адміністрації, рішенням виконавчого комітету органу місцевого самоврядування.  

Зокрема, вказана комісія згідно з наданими повноваженнями має право встановлювати межі зони, на якій виникла надзвичайна ситуація. Рішення комісії з питань ТЕБ та НС оформлюють протоколом. Так, на комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій може бути покладено, серед іншого, ухвалення рішень щодо встановлення зон забруднених (замінованих) територій. Згідно з п. 10 «Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій», затвердженого Постановою КМУ від 17 червня 2015 р. № 409, рішення комісії, ухвалені у межах її повноважень, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отже, до кола повноважень комісії з питань ТЕБ та НС може бути віднесено встановлення меж територій, забруднених ВНП. Підставами для віднесення території можуть бути карти та плани, що складені підрозділами цивільного захисту при проведенні нетехнічного обстеження забруднених територій. Крім того, відповідно до ст. 22 Закону України «Про протимінну діяльність» до функцій місцевих державних адміністрацій віднесено інформування населення щодо встановлених на відповідних територіях систем позначення небезпечних районів та заходів, які необхідно вживати для уникнення небезпеки для життя і здоров’я населення, а також здійснення моніторингу стану встановлених систем позначення небезпечних районів та їхнього утримання.

На виконання рішення комісій з питань ТЕБ та НС, місцевих адміністрацій, відповідно до «Правил позначення небезпек, пов’язаних з мінами та вибухонебезпечними предметами - наслідками війни», що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 372, оператори протимінної діяльності (аварійно-рятувальні формування, спеціалізовані служби та інші формування цивільного захисту, призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій (ст. 2 Кодексу цивільного захисту)) або уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, для недопущення цивільного населення до забруднених територій, вживають запобіжні заходи: 

• оповіщення;

• інформування цивільного населення про встановлені на відповідних територіях системи позначення забрудненої території; 

• позначення забруднених територій на місцевості; 

• огородження (утримання і обслуговування) забруднених територій;

• проведення моніторингу забруднених територій.

Заходи з розмінування на забрудненій території

Для координації заходів протимінної діяльності Кабінет Міністрів України утворив Національний орган із питань протимінної діяльності (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-2021-%D0%BF#Text). Це міжвідомчий допоміжний орган, який діє за колегіальним принципом під головуванням Міністра оборони. Його основним завданням є формування державної політики та координація в Україні всіх заходів протимінної діяльності (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-23#Text), зокрема й координація діяльності центру протимінної діяльності (Центр ПМД: https://ua-nmac.org/uk/), центру гуманітарного розмінування (Центр ГР: https://mcgr.dsns.gov.ua/) та центру соціально-гуманітарного реагування (Центр СГР: https://minre.gov.ua/2021/11/18/u-minreintegracziyi-stvoryuyetsya-czentr-soczialno-gumanitarnogo-reaguvannya-u-sferi-protyminnoyi-diyalnosti/#).  

Заходи з розмінування на забрудненій території проводять із залученням відповідних фахівців з розмінування, які пройшли сертифікацію операторів протимінної діяльності (ПМД) та контроль якості розмінування із залученням тендерних процедур. Координацію, управління та взаємодію між органами влади, міжнародними партнерами та операторами протимінної діяльності у ході виконання заходів із очищення територій України від вибухонебезпечних предметів забезпечує Міністерство оборони України. До виконання заходів із розмінування в Україні залучають підрозділи від Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служба, загальною чисельністю приблизно 500 осіб. Крім того, для виконання заходів протимінної діяльності залучені міжнародні неурядові організації з розмінування – The Halo Trust, Данська Рада у справах біженців (DRC), Швейцарський фонд протимінної діяльності (FSD) та національні неурядові оператори “Демінінг Солюшнс”, “ГК груп”, Дочірнє підприємство Державної компанії “Укрспецекспорт” – Державне підприємство “Укроборонсервіс” та “Асоціація саперів Україні”. Загалом, станом на жовтень 2024 року є 59 сертифікованих операторів ПМД (https://ua.imsma.org/portal/apps/webappviewer/index.html?id=f56cac5195da46118c0534c1554663c6).  

Після проведення розмінування, центр протимінної діяльності та центр гуманітарного розмінування шляхом видачі сертифіката бере на себе повну відповідальність за відсутність на відповідній території ризиків, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами (ст. 11 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» ). З огляду на вимоги згаданого закону, проведення робіт на забрудненій території до отримання сертифіката – заборонено.

Закон покладає на всіх громадян України обов’язок дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях, виконувати заходи безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності (ч.2 ст. 21 КЗЦ України). Крім того, цією ж нормою визначений обов’язок громадян повідомляти служби екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайної ситуації, що включає виявлення вибухонебезпечних предметів. 

Реєстр територій, забруднених / імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. № 740 «Деякі питання щодо створення, забезпечення функціонування та ведення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами» передбачено створення Реєстру територій, забруднених / імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами. Реєстр є складовою частиною Системи управління силами та засобами цивільного захисту ДСНС, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС. До Реєстру заплановано внесення територій усіх форм власності, які зазнали негативного впливу внаслідок ведення бойових дій і є забрудненими вибухонебезпечними предметами. Технічним адміністратором реєстру визнано “Центр гуманітарного розмінування”. Відповідно до повідомлення ДСНС для ГО “Лісові ініціативи і суспільство” станом на 25 вересня 2024 року Реєстр знаходився на стадії створення. Інформація про початок функціонування Реєстру має бути оприлюднена на офіційному сайті ДСНС.

Після оприлюднення інформації із Реєстру відновлення повноцінної діяльності на вказаних у реєстрі територіях здійснюється після їхнього розмінування/обстеження.

Включення території до реєстру здійснюється на підставі результатів нетехнічного обстеження території або інших заходів гуманітарного розмінування та оперативного реагування, що вносить до реєстру Центр протимінної діяльності, та свідчать про забруднення/імовірне забруднення території вибухонебезпечними предметами (п.30). 

Відомості до реєстру вносять: 

• уповноважені посадові особи Центру протимінної діяльності (щодо результатів проведення нетехнічного обстеження або заходів гуманітарного розмінування операторами протимінної діяльності);

• відповідальні особи уповноважених підрозділів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють заходи з гуманітарного розмінування (розмінування) та очищення територій від вибухонебезпечних предметів;

• уповноважені посадові особи сільських, селищних, міських рад або військових чи військово-цивільних адміністрацій (щодо земельних ділянок, визнаних непридатними для використання через імовірну загрозу їхнього забруднення ВНП, на підставі обстеження земельних ділянок державними інспекторами).

Виключення забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами територій з реєстру здійснюється після надходження інформації від Центру протимінної діяльності за результатами проведених заходів із гуманітарного розмінування відповідно до нормативних документів у сфері протимінної діяльності (національних стандартів) з подальшим інформуванням заявника шляхом надсилання автоматичного повідомлення на адресу його електронної пошти, зазначену в електронному кабінеті реєстру (п.31). Інформаційними джерелами, які є підставою для внесення інформації до реєстру, є документи, подані через електронний кабінет реєстру, а також інформація, отримана шляхом електронної інформаційної взаємодії.

До реєстру включається вся територія, що зазнала впливу ведення бойових дій, на підставі даних, отриманих від військових адміністрацій, Міноборони, ДСНС, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Національної поліції. З реєстру виключається територія, що зазнала впливу ведення бойових дій, за результатами первинного нетехнічного обстеження, що проводиться з урахуванням даних військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування, супутникових даних, ортофотозйомки чи дослідження території засобами сканування у разі відсутності прямих чи непрямих доказів забруднення вибухонебезпечними предметами, після отримання інформації від Центру протимінної діяльності про завершення такого обстеження. Територія, що зазнала впливу ведення бойових дій, розміщена ближче ніж 20 кілометрів від державного кордону держави-агресора та/або держави, що сприяє збройній агресії російської федерації проти України, або лінії бойового зіткнення, вважається такою, яку неможливо обстежити (п.19).

Інформація щодо стану територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами або розмінованих, надається на запит фізичних осіб та юридичних осіб на території, що належать таким фізичним та юридичним особам відповідно до права власності або користування.

Встановлення територій, які віднесені до потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами, до моменту створення Реєстру

До моменту оприлюднення Реєстру територій, забруднених / імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, ми рекомендуємо використовувати запобіжний принцип та брати до уваги наявні публічні картографічні ресурси офіційного характеру, на яких зображено забруднені / імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами території. 

До таких ресурсів належать:

1. Інтерактивна мапа територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами (https://mine.dsns.gov.ua/). На цій мапі відображено місця, на яких уже виявлено або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, та ступінь загрози від них згідно з наявною у ДСНС інформацією (похибка локалізації становить до 30 м).

2. Інтерактивна карта виконання заходів гуманітарного розмінування (https://ua.imsma.org/portal/apps/webappviewer/index.html?id=814d2770d197474d8ad7e8014c0a275e&locale=uk). Ділянки, відображені на карті, задокументовані та містять докази наявності забруднення. Інформація оновлюється за результатами наданих звітів операторами протимінної діяльності.

Задля виключення територій, які зазначені у вказаних ресурсах як забруднені, пропонується надати зібрану у встановленому порядку необхідну інформацію про відсутність забруднення адміністраторам вказаних систем з метою їх вилучення з картографічних зображень.

У будь-якому разі потрібно пам'ятати про застережний підхід управління підприємством та не наражати працівників на потенційну небезпеку, пов'язану із травмуванням від контакту із вибухонебезпечними чи шкідливими предметами, якщо є офіційна інформація про їхню потенційну наявність на зазначеній території.

Відповідальність роботодавця за здійснення господарських робіт на територіях, забруднених ВНП

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця (ст. 153 КЗПП України). Роботодавець зобов’язаний вживати заходів для забезпечення безпеки та захисту фізичного та психічного здоров’я працівників, що передбачено статтею 158 КЗпП України.

Заборони та вимоги щодо обмеження доступу працівників на території, забруднені вибухонебезпечними предметами, мають бути включені до системи управління охороною праці на підприємствах (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»), чия діяльність пов’язана із потенційним відвідуванням таких територій. 

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про охорону праці», працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. 

За проведення робіт на територіях, забруднених ВНП, у разі настання внаслідок вказаних дій тілесних ушкоджень або загибелі людей передбачена кримінальна відповідальність керівників та осіб, на яких покладена відповідальність за дотримання охорони праці, а саме:

- ст. 271 КК України «Порушення вимог законодавства про охорону праці»; максимальна міра відповідальності – до 7 років позбавлення волі;

- ст. 367 КК України «Службова недбалість» - максимальна міра відповідальності для посадових осіб, що допустили загибель людей, – до 8 років позбавлення волі.

---

Роз’яснення щодо правового режиму меж території, забруднених вибухонебезпечними предметами, підготовлено у рамках проєкту “Боротьба із незаконними рубками в Україні” відділу міжнародних програм Лісової Служби США на підставі аналізу нормативно-правової бази та отриманих відповідей Міністерства оборони і ДСНС та оцінки територій на прикладі ПЗ “Розточчя”. Результати, інтерпретація та висновки цієї публікації у жодному разі не можуть трактуватись як такі, що відображають позиції всіх членів ГО “ЛІіС”, а також її партнерів і благодійників.

Автори: 

Дмитро Карабчук, Олег Сторчоус, Наталія Капля, Тетяна Пивовар, Ігор Скольський