Чи потрібно відновлювати наші природні ліси з використанням інтродуцентів?

Ми вважаємо, що - ні.  Винятком може бути лише плантаційне лісовирощування на обмежених територіях, за умови 100% впевненості що породи-чужинці не поширяться на суміжні лісові території, а після вирубки інтродуцентів буде можливість відновити природній ліс.

Нашу думку обґрунтуємо вимогами Лісового кодексу України та національним стандартом FSC для України (FSC-STD-UKR-01-2019 V 1-0), які базуються на застосуванні історичних уроків лісовідновлення не лише в Україні, а й загалом у світі.

Збереження біорізноманіття у лісовому господарстві регламентується Лісовим Кодексом, зокрема та пунктом 4, статті 64, який зобов’язує при веденні лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів та природних умов забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах та пунктом 3, статті 85 у якому зазначено про недопущення генетичного забруднення генофондів аборигенних порід та інвазій інтродукованих видів у природні екосистеми.

У FSC національному стандарті системи ведення лісового господарства для України про введення аборигенних та інтродукованих видів при лісовідновленні описано у Принципі 10: Виконання господарських заходів, а саме у:

Критерій 10.2. Підприємство має використовувати для лісовідновлення види, екологічно добре адаптовані до умов ділянки та до цілей господарювання. Підприємство має використовувати для лісовідновлення аборигенні види та місцеві ґенотипи, окрім випадків, коли є чітке й переконливе обґрунтування для використання інших [видів і ґенотипів]. 

Критерій 10.3. Підприємство має використовувати чужорідні види лише тоді, коли знання та/або досвід вказують на те, що будь-які інвазивні впливи цих видів можна контролювати та запроваджено дієві заходи з пом’якшення [таких впливів].

Індикатор 10.3.1. Чужорідні види використовуються лише тоді, коли безпосередній досвід та/або результати наукових досліджень свідчать, що впливи таких видів можна контролювати.

Індикатор 10.3.2. Чужорідні види використовуються лише за наявності ефективних заходів пом’якшення для контролю розповсюдження таких видів поза територією, на якій вони були впроваджені.

Індикатор 10.3.3. Провадиться боротьба проти [контролюється] розповсюдження інвазивних видів, інтродукованих підприємством.

Наведені вимоги (пункти статей та індикатори критерію) чітко та зрозуміло інформують нас про те, що породи інтродуценти є загрозою для біорізноманіття, а їх впровадження виправдане та можливе за дотримання  трьох умов: 

- чіткого та переконливого обгрунтування використання немісцевих генотипів або неаборигенних видів;

- досвіду та/або результатів наукових досліджень впровадження ефективних заходів контролю за інвазією;

- розробці і наявності дієвих заходів пом’якшення інвазивного впливу.

Як жартують українські аудитори, думайте що вам потрібно, чи інтродуцент, чи сертифікат.